Форвард харківського "Металіста" та екс-нападник "Шахтаря", Андрій Воробей пригадав здобуття "гірниками" першого Кубка України та дав прогноз на сьогоднішній поєдинок.
- Андрій, коли мова заходить про фінал Кубка України 2002 року, які спогади спливають у Твоїй пам'яті?
- Неймовірну радість від тієї перемоги просто неможливо забути. Але, насамперед пригадую навіть не переможний гол, а те, що на останній хвилині основного часу я не реалізував хороший шанс відправити м'яч у ворота, дуже засмутився.
Зате забив у додатковий час, і приніс команді перемогу. Дуже яскравим вийшов цей переможний гол. Пас віддав Аліуце і я, ривком випередивши захисника, точно пробив з гострого кута.
- За десять років роботи в "Шахтарі" Ти зіграв безліч поєдинків з "Динамо" і застав період, коли донецький клуб став єдиним конкурентом киян у боротьбі за домінування в нашому чемпіонаті. Ігри проти "Динамо" у цей період ставали все більш принциповими?
- Матчі між нашим клубом і "Динамо" завжди стояли осібно - велике українське дербі. Будь-яка зустріч у турнірах для нас була особливою, не налаштуватися на неї було неможливо - це ігри на виживання. Як на мене статус ігор "Динамо" і "Шахтаря" завжди був найвищим.
- І все ж таки є для Тебе якийсь один знаменний матч проти "Динамо"?
- Важко вибрати. Напевно, той історичний фінал Кубка 2002-го при італійському наставнику Невіо Скалі. Ми тоді вигравали, потім програвали, зрівняли рахунок наприкінці основного часу, було видалення Зубова - маса емоцій і, головне, переможний для "Шахтаря" результат.
- Іноземні тренери "Шахтаря" з якими Тобі довелося працювати, розуміли важливість ігор проти киян, чи вони спокійніше, ніж вітчизняні фахівці, сприймають такі матчі?
- Зарубіжні наставники сприймають такий ажіотаж навколо ігор, як нормальне явище. У своїх країнах вони багато разів стикалися з подібною напругою, там багато матчів найвищого напруження емоцій.
У нас таких ігор значно менше, тому протистояння "Шахтаря" і "Динамо" настільки виділяється. Іноземні тренери відчували всю відповідальність ігор з киянами, але вигляду не подавали. До того ж президент "Шахтаря" їм розповідав, наскільки важливі такі матчі.
- Ми згадали 2002 рік. Тоді не тільки Кубок, а й чемпіонат виграв "Шахтар" до речі, вперше у своїй історії. Всі ці трофеї добув італійський тренер Невіо Скала, перший іноземний наставник "гірників". Чим він Тобі запам'ятався?
- Про нього залишилися тільки хороші спогади. Все в його поведінці, спілкуванні сприймалося нами позитивно. Скала був абсолютно незалежним та об'єктивним. У команді в нього не було ні улюбленців, ні ізгоїв. Він бачив футбол по-своєму, а головне по-людськи ставився до футболістів.
- Зовні Скала справляв враження простака. Був привітний, товариський, їздив на скромній "Ниві". Чи завжди він був таким?
- Так. Невіо Скала дуже проста людина. Поза футболом він мільйонер зі своїм чималим бізнесом, але їздив на скромній "Ниві" міг і пішки пройтися. Він пообіцяв, що якщо ми виграємо чемпіонат, то запросить нас на свою віллу.
Сказав - зробив. Перед зборами ми приїхали до нього. Вразили величезні поля, де він вирощував тютюн, шикарна вілла. Невіо сам накрив для нас величезний стіл.
- Відставка Скали після невдач у Європі була передчасною?
- Можливо. Важко судити, адже через деякий час після Скали прийшов Мірча Луческу і зробив з "Шахтаря" команду зі світовим ім'ям. Дістав масу чемпіонських титулів, виграв Кубок УЄФА. Тому важко шкодувати про відставку Скали, хоча, як мені здається, італійцеві треба було дати ще один шанс. Але, що зроблено, те зроблено, історію не перепишеш.
- Між Скалою і Луческу був ще німець Бернд Шустер. Перехід від товариського італійця до суворого німця був занадто різким випробуванням для команди?
-Не зовсім. Шустер також вніс свою лепту у створення сучасного "Шахтаря". Не можу сказати, що він невдало попрацював. Дисципліну і командну гру він підтягнув. Так, не добився результату, але свій камінь у піраміду "Шахтаря" він вклав.
- Чого чекаєш від майбутнього фіналу Кубка України?
Суджу за останніми матчами. І "Шахтар" і "Динамо" в них особливо не напружувалися, мабуть берегли сили для вирішального протистояння. Вболівати я, буду, звичайно, за "Шахтар" і, думаю, він виграє. Після поразки в Києві 0:3, донеччани прагнуть реваншу. Не знаю, з яким рахунком завершиться фінальний матч, але Кубок України точно поїде в Донецьк.
"Известий в Украине"