Шевченко: Україна обов'язково повинна вийти з групи

Форвард збірної України та київського "Динамо" Андрій Шевченко поділився своїми думками про майбутній чемпіонат Європи 2012 року, розповів про своє здоров'я та плани після завершення виступів за національну команду.

- Андрію, осанніми роками вас нерідко турбувало здоров'я, особливо проблеми зі спиною. Як ви себе почуваєте? Чи є ще запал?

- Звичайно, є й запал, і сили, й велике бажання грати. Найголовніше - щоб здоров'я дозволяло. Головна проблема - спина, але за допомогою лікарів і в Німеччині, і тут у Києві я добре почуваю себе останнім часом. Щоправда, вік уже такий, коли треба дозувати ігрові навантаження. Є матчі, коли треба виходити й спеціально до них готуватися. Але грати, як раніше, кожен матч поспіль, уже не можу. Потрібно більше часу на відновлення.

- Ви часто думаєте про Євро-2012, про перший матч, про те, чи не станеться нових травм?

- Ні, мені здається не варто зараз переживати про те, що може статися через півроку. Я спокійно живу кожним днем і не збираюся їхати на чемпіонат Європи в будь-якому стані. Якщо я почуватиму себе добре, буду готовий грати й створювати серйозну конкуренцію за місце у складі - виступатиму на Євро-2012. Якщо в мене будуть проблеми й я відчую, що не тягну, то сам ніколи не вийду на футбольне поле. Не хочу ганьбитися. Розумію, що немає сенсу просто виходити - хочу показувати якийсь рівень.

- Шанси на те, що під час жеребкування на початку грудня Україна потрапить в одну групу з Росією - один до чотирьох. Якою буде ваша реакція, якщо це все-таки станеться?

- Ніякої. Не знаю, як із боку росіян, але для мене в цьому немає нічого особливого. Потрапимо - то потрапимо, так тому й бути.

- Але гру проти Росії на Євро-2012 за емоційним напруженням ніяк не можна порівняти з матчем проти умовних Греції чи Франції.

- Мені цікаво вийти з групи. Ось, про що я думаю. Це той бар'єр, який Україна повинна намагатися взяти. Далі вже як складеться. Мені в першу чергу цікаво, щоб нам дісталася така група, з якої ми вийдемо з першого або другого місця.

- До речі, вийти з групи буде непросто. Адже ви як господарі турніру більш ніж на два роки залишаєтеся без змагальної практики, оскільки були звільнені від відбірного турніру.

- Вплинути це може на молодих. У нас є група ветеранів, яка пройшла з Олегом Блохіним і чемпіонат світу, й багато кваліфікаційних циклів. Ми по 10-15 років у команді - певний досвід є, так що нам ця проблема не загрожує. Щодо молодих гравців - так, це може бути проблемою. Перш за все вони повинні впоратися з психологічною невпевненістю та тиском, який на них обрушиться. Гра у відбірному турнірі хороша тим, що дає можливість відчути напругу. Найбільша проблема української молоді - не в її таланті чи рівні майстерності. Мова - про психологію й ставлення до футболу.

- Відомий фахівець і колишній тренер збірної України Леонід Буряк нещодавно зауважив, що на Євро-2012 ваша команда може покластися тільки на вікових гравців. Молодь, на його думку, психологічно може не витримати старт на такому турнірі перед рідними трибунами.

- Є таке поняття - розуміння футболу. Перехід від дитячого футболу до дорослого, від дорослого до топового. Чим швидше гравець долає ці сходи, тим йому легше. Це не тремтячі коліна, це банальні прості істини. Розуміння того, коли зіграти треба просто, а не складно. Коли треба подумати не про себе в ігровому моменті, а про гру команди в цілому. Ось такі дрібниці, які в підсумку й стають головною складовою успіху команди та її внутрішнього балансу. Не можна допускати дрібних помарок, через які потім складається результат, треба всією командою мислити й діяти в унісон. Вони всі готові, вони футболісти провідних клубів Україні, де є лідерами. Але там вони дозволяють собі робити деякі речі, яких у збірній робити не можна.

- Хто з конкурентів уразив вас під час кваліфікаційної кампанії Євро-2012?

- Німці вражають. Зараз у нас із ними буде цікавий матч 11 листопада, їх команда мені дуже подобається. Звичайно, не забудемо й про Іспанію. Плюс - підтягнулася Італія. Чезаре Пранделлі молодець. Команда знову повернула собі обличчя, певний малюнок гри. Є й інші топ-збірні на кшталт Англії, Португалії та Голландії.

- Чим думаєте зайнятися після завершення кар'єри, яке вже не за горами?

- Думати про це я, звичайно, думаю, але приймати якихось рішень уже зараз немає сенсу. Я сконцентрований на тому, що роблю сьогодні. Зі збірною після Євро-2012 я закінчу однозначно, з футболом - не знаю. Можливо, ще пограю - це залежатиме від мого бажання та фізичної форми. Але те, що на Євро -2012 будуть мої останні ігри в збірній - це точно. Якщо, звичайно, я потраплю до складу. Я різнобічна людина, не зациклююся на чомусь одному. Не виключаю, що після завершення кар'єри мене - як один із варіантів - зацікавить тренерська робота або робота в футбольному світі в іншій ролі.