Меморіал Лобановського: Українці не забили жодного пенальті і програли Словаччині

Україна (U-20) − Словаччина (U-21) − 0:0 (пен. − 0:3).
Серія пенальті: 0:1 Паур, 0:1 Іванко (перекладина), 0:2 Колчак, 0:2 Цуріков (мимо), 0:2 Шимонек (штанга), 0:2 Чурко (воротар), 0:3 Чонка.

Україна: О.Шевченко, Ордець, Рижук, Цуріков, Нойок, Коваль, Насонов, Озарків, Бабенко, Соболь (Чурко, 46), Філліпов (Іванко, 46).

Молодіжна збірна України (U-20) не змогла реалізувати жодного пенальті в післяматчевій серії, поступившись у півфіналі Х Меморіалу Валерія Лобановського команді Словаччини після «сухої» нічиєї в основний час.

Словаччина єдиною з учасників делегувала на турнір першу молодіжну збірну (U-21), тож зовсім не дивно, що старші та більш зіграні гості попервах відчували себе набагато впевненішими. Підопічні Івана Галада до перерви більше володіли м’ячем та набагато активніше атакували. Вони заробили чимало кутових та потенційно небезпечних штрафних, однак так і не змогли реалізувати бодай один із них. Та й узагалі до реально гольових ситуацій біля воріт Олексія Шевченка справа майже не доходила. Варто особливо виокремити хіба що момент на 20-й хвилині, коли з меж карного майданчика пробивав Арнольд Шимонек. На щастя для нашої команди, постріл у потужного форварда не вийшов.

Українці довго не могли налагодити комбінаційну гру. Їм явно не сприяла і дощова погода − працювати на мокрому полі з важким м’ячем було справді дуже непросто. Менше з тим, кілька хороших контратак синьо-жовті, чиїми діями з тренерської лави керував Юрій Мороз (Павло Яковенко спостерігав за грою з ВІП-ложі), все ж таки організували. Зазвичай зароджувались вони на правому фланзі, де активністю вирізнявся Володимир Коваль. Була непогана нагода в Руслана Бабенка, але його простріл нейтралізував голкіпер гостей Міхал Шулла.

Після відпочинку господарі заграли значно активніше та гостріше. Уже словакам довелось добряче попрацювати в обороні, а на 57-й хвилині лише вчасний вихід за межі штрафного Шулли не дозволив Ковалю вискочити з ним віч-на-віч. Бездоганно зіграв воротар і на 77-й хвилині, намертво забравши м’яч після непоганого удару головою Івана Ордця. Невдовзі змарнував гарну нагоду Віталій Іванко, не надто вдало виконавши штрафний із 18 метрів.

Українці продовжували тиснути, причому в другому таймі − переважно лівим краєм. Хоча й гості намагались огризатись, організувавши наприкінці кілька непоганих моментів. Зрештою, основний час гри так і не вмістив забитих голів, і відповідно до регламенту, переможець визначився у серії пенальті. На жаль, жоден з українських футболістів не реалізував свою спробу з 11 метрів, тоді як суперникам вдалися три точні удари. Як і в минулому році, синьо-жовтим не щастить в післяматчевій лотереї. Щоправда, тоді господарі поступились Узбекистану в фіналі.

Зазначимо, що в паралельному поєдинку команда Чорногорії перемогла однолітків із Білорусі − 2:1. Відтак, завтра на стадіоні «Динамо» імені Валерія Лобановського в фіналі поміряються силами словаки та чорногорці (початок − о 16.00), а білоруси з українцями на стадіоні імені Віктора Банникова посперечаються за третє місце (початок − о 16.00).