Відомий український футбольний експерт та тренер Олександр Іщенко дав свій коментар стосовно розвитку футболу на Західній Україні.
Ну і майже окрема тема для розмови: регрес західноукраїнського футболу. Від цього краю у сезоні виступали три команди, але всі опинилися в кінці турнірної таблиці. Футбол на Західній Україні деградує?
- Це справді болюче питання, для мене особисто також, адже я був пов’язаний із "Карпатами". Але почнемо з "Говерли": команда п’ять разів потрапляла в Прем’єр-лігу і зразу вилітала з дивізіону після першого ж сезону. Таких прикладів у нас більше нема. Це говорить про відсутність структур, які б керувала процесами у команді на належному рівні. Коли керівник розповідає про затримки у зарплаті на півтора-два місяці, про те, що команда через відсутність грошей не може виїхати на збори, то йому варто згадати, що Прем’єр-ліга - це не той рівень, де можна працювати в такому стилі.
Як можна нормально виступати, якщо постійно проблеми із полем, на якому не можна тренуватися, із роздягальнями, де не можна помитися. Словом, купа проблем, які заважають команді нормально працювати. Та й селекція "Говерли" бажає кращого. Але якщо зануритися глибше, то варто констатувати: якщо ще недавно ми знали Закарпаття як футбольний край, то сьогодні, будьмо відверті: футболу, як такого, на Закарпатті просто нема. Для того, щоб змінити ситуацію, потрібно дуже напружено працювати.
Стосовно "Волині", то на команду вплинули моменти, які вже були озвучені Анатолієм Дем’яненком. Зокрема, й те, що команда по три-чотири місяці не отримувала зарплату. Можете зрозуміти, з яким настроєм футболісти виходили на гру, – без жодної мотивації. Це й призвело до того, що "Волинь" ледве не опинилася в першій лізі. Зараз у команду вернувся Віталій Кварцяний, думаю, йому дадуть карт-бланш. Упевнений, що вже наступного сезону команда не висітиме в хвості турнірної таблиці.
А "Карпати"… Для мене те, що відбувається з командою, просто незрозумілі речі, яким я заледве знаходжу пояснення. Чи це закономірний спад, чи це наслідок помилок тренерського складу? Але зараз по суті знищено фірмовий, дуже впізнаваний стиль гри "Карпат", який був властивий команді протягом 6-7 останніх років.
Завжди було видно: це грають "Карпати". Зараз цього нема. І це підтвердження того: що ламати, це не будувати. Відмовившись від ряду гравців - таких як Ткачук, Кожанов, Лукас - команда стала виглядати приреченою, ніби у ній самі себе переконали, що боротимуться лише за виживання. Я сподіваюся, що керівництво клубу здатне об’єктивно оцінити ситуацію, зробити висновки з помилок, вирішити кадрові питання, переглянути план підготовки. Словом, зробити все, щоб команда повернула втрачені позиції однієї з кращих в Україні.
У будь-якому випадку команди роблять футболісти. Що можете сказати про виконавчий рівень українських гравців за результатами цієї першості?
- Для себе я зробив кілька приємних відкриттів. Це гра Коваля, Гречишкіна. Це нові імена, яких почали залучати до національної збірної. Окрім того по-новому відкрив для себе гравців, які начебто вже є добре відомими, – це Ракіцький і Хачеріді. А також Ярмоленко і Коноплянка. Хоча, хочеться, щоб щороку в чемпіонаті з’являлося все більше відкриттів саме серед українських футболістів, які могли ставати кандидатами у національну збірну, молодіжну команду. На жаль, таких зараз небагато.