Нападник київського і московського "Динамо" 90-х років минулого століття Віктор Леоненко поділився враженнями про перехід Андрія Вороніна з "Ліверпуля" у московське "Динамо".
"На жаль, такою зіркою, як Джеррард-Шева, Андрій Воронін не став. Якби він грав в основі "Ліверпуля", а так, виходячи на заміну...
Але в сам "Ліверпуль" потрапити – це вже щось. І правильно все Воронін зараз зробив. Якщо ти себе поважаєш, який сенс сидіти в запасі? Краще кудись піти, але грати – і тебе заберуть. Згадайте, Анелька пішов до Туреччини, звідки зазвичай вже не забирають, а в підсумку де опинився? У "Челсі"!
Вороніну вже 30. Але зараз почне забивати і всі забудуть, скільки йому. Для першого сезону і 10 голів для нього буде супер. Це я двадцять забив би. Але мені ж і більше пощастило, ніж Вороніну. Я грав у московському "Динамо" разом з нинішнім тренером цієї команди Кобелєвим. А так, як Коба роздавав м'ячі, зараз ніхто не вміє – після них тільки влучай у ворота. Втім, і у Вороніна піднощики снарядів будуть – той же Хохлов.
Як аналог Кержакова, що іде у "Зеніт", я Андрія не сприймаю. Різні вони. Воронін не б'є, мов Кержаков. Кержаков швидший. Але Воронін краще бачить поле і в підіграванні сильніший. А швидкість більш-менш у нього є. Не сумніваюся, він у Кобелева заграє. Причому відразу. І виграти чемпіонат, про що говорить Воронін, їм цілком реально. За рахунок швидкості та молодості. У них комбінейшн-гра: половина – від "Спартака", половина – від київського "Динамо". Ще б було достатньо фарту.
А з Кобелєвим Воронін спрацюється. Вони схожі. Обидва говорять все в обличчя, обидва можуть "зацькувати". Це ж Коба придумав мені прізвисько – Лісовий, він думав, Тюмень – суцільний ліс, і там одні ведмеді водяться. Пам'ятаю, на Чернишова кричав постійно, вважав, що той не заслуговував грати у збірній.
Що стосується життя в Москві, то жодних порад Вороніну давати не буду. Я б йому просто сказав: "Прощай, життя! Здравствуйте, пробки!" Дожились – там вже біотуалети в дорогу беруть! Якщо він і справді вирішив оселитися в районі бази в Новогорську, то це мудре рішення. До речі, природа там – супер. Там, до речі, "А зорі тут тихі" знімали. Водій нашого клубного автобуса згадував, який шок пережив, побачивши зйомки. "Їду, – каже, – а навколо – німці. Ніяк знову війна?".