Юрій Калитвинцев, в.о. головного тренера збірної України, відповів на запитання журналістів після матчу із збірною Швейцарії (2:2).
- Побачив потенціал у цих хлопців, у цієї команди. Були хороші відрізки у грі, були і провальні. Так, не було цілісності, але її не могло не бути після всього лише двох днів підготовки, в рамках якої ми змогли провести тільки бесіди і одне тренування. У таких умовах добути якусь цілісність проблематично.
Мало загрожували воротам - це не сподобалося. Просили швидкість - і іноді виникали моменти. Принаймні, приємний той факт того, що те, що ми від хлопців вимагаємо, вони прагнули виконувати. Виходило чи ні - це друге питання. Але старалися. Значить, хлопці навчаються, а раз учні, то топтатися на місці ми не будемо, будемо робити кроки вперед.
- Хлопці скаржилися на стан поля. Іноді це було видно з дій П'ятова. Можливо, у зв'язку з цим ви внесли в перерві якісь корективи?
- Пятов - молодець. Два рази врятував - два рази пропустив. Що стосується газону, то в перерві ми сказали хлопцям, що в другому таймі поле буде інше, але воно виявилося таким самим. Для Швейцарії поле було нормальним. Для нас? ... У всякому разі, скарг на полі я не чув. У цілому, сподобалося, що під час гри було мало розмов з боку наших футболістів - кожен намагався займатися своєю справою. Так що причому тут поле? Нормальне, гарне поле.
- У чому причина, що практично кожен штрафний збірної Швейцарії приводив до небезпечних моментів біля наших воріт?
- Причину я бачу тільки у втраті концентрації і неуважності. Коли йде розіграш стандартного положення, а ти стоїш статично зі своїм гравцем, то ти стежиш за ним і приймаєш рішення. Тому коли в таких ситуаціях гравці команди-суперниці в нашому штрафному без перешкод б'ють по воротах, то це тільки через неуважність і втрату концентрації. А те, що було багато «стандартів», то так виходило, що достатньо було поруч пробігтися, щоб отримати штрафний. Але швейцарці, звичайно, їх добре використали. Вважаю, що в своїй штрафній ми не програвали в рості і мощі, але, тим не менш, суперники чомусь наносили удари без перешкод. Неуважність. І за це треба відривати голови, вибачте на слові.
- Хто персонально грав з Фраєм?
- Персонально з ним ніхто не грав. Ми подібних речей перед матчем не визначали. Але за фактом виходило, що з Фраєм грав Федецький.
- Якщо говорити про перший пропущений м'яч від Фрая у його ж манері?
- Не тільки говорили й робили на цьому акцент, але й показували. Воротарі при цьому розбирали подібні епізоди ще й окремо. Відповідно і ми - тренери - також знали про улюблену манеру Фрая забивати м'ячі. Весь світ про це знає, а він все одно забиває ...
- Коли швейцарці забивали нам перший м'яч, склалося враження, що в стінці не вистачало одного гравця ...
- Видно, виконроб такий.
Олександр ПОПОВ з Женеви, www.dynamo.kiev.ua