Захисник «Волині» Владислав Ващук вважає, що лучани прогресуватимуть.
- Владислав, під час короткого міжсезоння ви встигли побувати в розташуванні столичного «Арсеналу». Хотілося бути ближче до сім'ї?
- Звичайно, залишитися в Києві було б краще, але виявилося, що я тут не потрібен. Тому, коли надійшла пропозиція від Віталія Кварцяного, довго не думав. Зізнаюся, зараз для мене головне - грати, довше бути потрібним у футболі.
- «Волинь» - клуб Прем'єр-ліги. Але з таким дебютом це може бути ненадовго...
- Насправді, ми провели дві абсолютно не схожі між собою гри. Зараз, образно кажучи, наша команда - кістки, яким ще треба обрости м'ясом і шкірою. Але Віталій Володимирович не припиняє селекцію, хлопці приходять і йдуть. У підсумку гра збалансується, і пізніше ви побачите зовсім інший футбол.
- Як себе почуваєте в компанії нових одноклубників? З іноземцями знаходите спільну мову?
- Так, до футболістів з інших країн нам не звикати. Спілкуємося англійською.
- Ваш партнер по обороні, воротар Ісса Ндоє, має просто божевільні антропометричні дані...
- Звичайно вражає. Якщо по грі, то він зараз, напевно, виходить на свій рівень, який він показував в першій лізі.
- Російську розуміє? Захисниками сам керує?
- У грі частенько передає команди через мене, та й сам молодець - керує процесом.
- У Дніпропетровську, здалося, перший гол він міг відбивати...
- Я ніколи не переходжу на особистості. Якщо команда пропустила - значить всі недопрацювали, погано організувалися в конкретно взятому моменті. У принципі, той гол багато поламав - при 0:0, вважаю, завжди можна реалізувати якийсь момент і вирвати гру. А так - звичайно, втратили себе.
- Свого часу з «Волині» у великий футбол вийшли багато відомих збірників, динамівців. З колишніх - Лужний, з останніх - Герасим'юк, нині грає з вами. Зараз у складі лучан є перспективні хлопці?
- Є, звичайно. Але не хотів би їх хвалити публічно, щоб не викликати зворотну реакцію, якусь «зірочку» в їхніх головах.
- В останньому матчі згадалися кращі часи, коли ви виконували штрафні в тому ж «Динамо»... Стандарти за вами закріпив Кварцяний, або ж ви самі, на правах лідера, взялися за справу?
- Це була імпровізація. Я в багатьох командах бив штрафні - і в «Чорноморці» теж, тому вирішив, що треба пробувати.
- Якщо згадали про «Чорноморець»... За своєю колишньою командою слідкуєте? У неї є шанси швидко повернутися в еліту?
- Чесно - не стежу, матчу зі «Сталлю» не бачив. Але з результатами, звичайно, ознайомлений. Оцінити шанси на вихід в прем'єр-лігу не можу - не знаю, яка там ситуація, хто прийшов-пішов. Але думаю, що ось так відразу повернутися не вдасться. Є певні нюанси, не хотів би зараз говорити про минуле.
- Ок, повернемося до «Волині». Про Кварцяного складають легенди. Який він в роботі? Тренування в Луцьку важкі?
- У порівнянні з «Динамо» - ні. Ми працюємо суто з м'ячем, фізпідготовка, розминка - окрема справа. Працювати цікаво. Будемо переносити напрацювання на поле і в результат.
- Новий чемпіонат - ювілейний, двадцятий за рахунком. Особисто для вас це вже 17-й сезон в еліті України. Ліга росте?
- Потихеньку зростає. Стає складніше лідерам, а чим більше конкуренція - тим вище і рівень.
iSport.ua