Голкіпер Юрій Мартищук розповів, чому змінив «Карпати» на «Зорю».
– Юрію, як виник варіант із луганським клубом?
– Мій контракт із “Карпатами” було підписано за схемою рік плюс два. До 10 червня “Карпати” мали змогу використати “опцію”, за якою угоду автоматично можна продовжити до червня 2012-го. Але львівський клуб вирішив більше не співпрацювати зі мною. Тому мені довелося шукати нове місце роботи. До мене зателефонував віце-президент луганської “Зорі” – Сергій Васильович Рафаїлов запросив мене до Луганська на бесіду. Я приїхав – і після розмови з ним зрозумів, що новітні амбіції луганського клубу підкріплено не просто словами, а й справами. Потім спілкувався з тренером воротарів Олександром Ногіним, який підтвердив, що головний тренер команди Анатолій Чанцев розраховує на мене.
У Луганську формують молоду команду з хорошою перспективою. Чесно кажучи, я не довго вагався. Ще один нюанс, який також допоміг мені визначитися, – у Луганську завжди показував дуже хорошу гру: й у складі “Спартака”, й у складі “Карпат”. А востаннє, коли мені довелося грати проти “Зорі” за “Карпати”, ми виграли 1:0, саме цього дня дружина подарувала мені сина. Можливо, Луганськ – це “моє” місто…
– Першим номером “Зорі” у весняній частині минулого чемпіонату був іще один колишній воротар “Карпат” – Богдан Шуст. Витіснити його з основи буде складно…
– (Усміхається). Так складається, що футбольна доля веде нас із Богданом пліч-о-пліч. Із Б. Шустом ми пройшли всі збірні України різних вікових категорій. Щоправда, за національну команду грав лише Богдан. Але це поки що… Ми часто жили в одній кімнаті під час зборів. Потім конкурували в “Карпатах”. Тепер спробую скласти йому конкуренцію у “Зорі”. Богдана вважаю своїм другом. Він завжди дуже тепло приймає мене в Донецьку. Проте, крім Шуста, в “Зорі” є ще досвідчений Шуховцев, який, думаю, теж не проти здобути місце під сонцем. Конкуренція буде серйозна. Але без конкуренції немає прогресу...
– Юрію, повернімося трохи назад. Улітку 2008-го з’явилася інформація, що “Карпати” перевели тебе в другу команду. У чому була причина?
– Два роки тому, на тренувальних зборах в Угорщині, керівництво клубу запропонувало мені підписати новий п’ятирічний контракт на попередніх умовах. Я відмовився, адже до завершення чинної угоди було ще півтора року. Тоді мене повідомили, що повинен залишити збори основної команди і приєднатися до “Карпат-2”. Це передбачали умови мого контракту, тож виступав у другій лізі. Хоча, наскільки мені відомо, один із клубів Прем’єр-ліги був готовий викупити мій контракт у львів’ян, але суму, яку виставили за мій трансфер “Карпати”, заплатити не мав змоги. Рік відіграв за “Карпати-2”. Думаю, головний тренер цієї команди Володимир Вільчинський не має претензій до моїх виступів.
– Узимку 2009-го ти був на оглядинах у німецькому “Дуйсбурзі”…
– Із Німеччини в офіс “Карпат” надійшов лист, в якому “Дуйсбург” запросив мене на кількаденні оглядини. “Карпати” відпустили мене, але вже під час першого тренування у складі німецького клубу отримав травму. Тому оглядини довелося припинити достроково. Але тренер воротарів “Дуйсбурга” повідомив, що клуб хотів би ще раз мене подивитися на тренуваннях. Через кілька місяців знову поїхав до Німеччини. Тиждень тренувався. Як мені сказали, справив непогане враження, але викупити мій трансфер у “Карпат” “Дуйсбург” не наважився…
– Що було далі?
– Повернувся до Львова. А минулого літа, коли до кінця мого контракту залишалося півроку, зустрівся з генеральним директором “Карпат” Ігорем Дедишиним, аби обговорити своє майбутнє. Він сказав, що головний тренер Олег Кононов розраховує на мене в новому чемпіонаті. Згодом це підтвердив і сам керманич. Після цього клуб запропонував мені новий контракт за системою “1+2”. Я підписав угоду після доволі змістовної бесіди і з І. Дедишиним, і з О. Кононовим. Півроку перебував в основному складі. Після останнього офіційного матчу осінньої частини чемпіонату проти донецького “Металурга”, який відіграв в основі, Олег Кононов підійшов до мене, подякував за гру і сказав, що у весняній частині чемпіонату матиму більше роботи, ніж восени. З хорошим настроєм я пішов у відпустку і з перших днів тренувальних зборів був готовий боротися за місце в основному складі команди на весняну частину.
Однак у перші дні тренувальних зборів, які “Карпати” проводили в Туреччині, наш керманич дав зрозуміти, що не розраховує на мене: мовляв, перш ніж претендувати на місце в команді, повинен з’ясувати всі питання з керівництвом клубу. Хоча в мене жодних запитань і претензій не виникало. Усі обов’язки щодо контракту клуб переді мною і я перед ним виконували. А перед початком весняної частини чемпіонату “Карпати” вивели мене зі складу своєї заявки…
– Головний тренер “Карпат” Олег Кононов на одній із зустрічей із вболівальниками заявив, що тобі слід обмежити свої фінансові апетити?
– Так, чув це, але, наголошую, що всі мої умови було чітко прописано в контракті, який підписав із керівництвом “Карпат” торік у червні. Нічого більшого футболіст Мартищук від футбольного клубу “Карпати” не вимагав.
– Із яким серцем залишаєш Львів?
– Зла ні на кого не тримаю. Емоції потрохи вщухають… Але ті п’ять років, які прожив у столиці Галичини, – незабутні. Є відчуття якоїсь недомовленості, адже не вдалося повністю реалізуватися у складі “Карпат”. Не вдалося виправдати сподівання львівських уболівальників, яких вважаю одними з найкращих в Україні. Хочу подякувати їм за ту підтримку, яку відчував у складні моменти своєї кар’єри у “Карпатах”… Винуватим уважаю винятково себе, більше нікого, проте частина мого серця назавжди залишиться в “Карпатах”. Сподіваюся, в “Зорі” мені вдасться повернутися на найвищий рівень своєї кар’єри. Обіцяю, що гаруватиму для цього нестримно… “Карпатам” бажаю успіху. Вболіватиму, щоб команда якомога далі зайшла в Лізі Європи…
«Львівська газета»