Максим Білий: Мрію грати за "Дніпро"

Півзахисник луганської "Зорі" прокоментував схвальні відгуки щодо своєї гри зі сторони наставника національної збірної.

- Ви є вихованцем школи "Дніпра", але свого часу встигли пограти в школі "Шахтаря" і засвітилися у дублі "Металіста". До якого з цих клубів Ваша душа лежить більшою мірою?
- Навіть не знаю... У даний момент переживаю виключно за свій клуб, а саме "Зорю". Хоча з часом, звичайно ж, хотілося б спробувати себе в рідному "Дніпрі". Такою є моя дитяча мрія. Якихось явних кумирів у мене не було, "хворів" без божевільного фанатизму, але гра команди подобалася і навіть дуже.

- Як Ви ставитеся до слів виконуючого обов'язки наставника головної команди країни Юрія Калитвинцева, який підкреслив на останній прес-конференції, що Білий є одним з кандидатів у збірну?
- Невже він і справді так сказав? У перший раз чую! Емоції? Ну, зрозуміло, мені дико приємно, але це не привід, щоб зупинятися на досягнутому.

- У молодіжній збірній зліва в півзахисті виступає або "динамівець" Андрій Ярмоленко, або "дніпропетровець" Євген Коноплянка. Обидва вважаються найбільш яскравими молодими гравцями країни і практично основними виконавцями головної збірної. Чи не думаєте про те, щоб поміняти позицію - наприклад, перейти в центр поля?
- Такі рішення приймають наставники, я готовий грати на будь-якій позиції. Справедливості заради зазначу, що саме центральну зону вважаю своєю самою звичною стихією. Але в клубах мене нерідко використовували і використовують на флангах. Причому, на кожному з них, хоча права нога у мене трохи сильніша.

- Гол з кутового, забитий у ворота лучан прямим ударом у стилі Валерія Лобановського, породив масу питань. Самим популярним було таке: зізнайтеся, Максим, це була передача?
- Зізнаюся: передача! Але перед матчем, коли ми розбирали суперника на установці, тренери попросили мене крутити м'яч ближче до створу воріт. Так я і робив, а ще допоміг вітерець. Так і народився самий неординарний гол у моїй кар'єрі.

"Спорт-Экспресс в Украине"