Луческу: Завдяки "Шахтарю" "Дніпро" виріс

Наставник "Шахтаря", Мірча Луческу подвлився думками про рівень та прогрес українського чемпіонату.

- Наскільки змінився чемпіонат України за час Вашого перебування у країні?
- (Сміється.) Якщо натякаєте на зміни, пов'язані з моєю скромною персоною, то вони незначні. Ну а якщо дивитися на речі ширше, то багато чого змінилося кардинально. Важливі речі сталися зі структурою більшості клубів. Усі команди стали орієнтуватися на технічних легіонерів.

Показовий приклад - "Дніпро" у футболках якого ще п'ять років тому на поле виходили тільки українці. Проте бажання цього клубу відповідати рівню "Шахтаря" і київського "Динамо" змусило вдатися до послуг не тільки іноземних гравців, але і тренера з великим міжнародним досвідом - Хуанде Рамоса. Навіть "Карпати" тепер запрошують іноземців, не кажучи вже про "Металісті. Все це призвело до прогресу в чемпіонаті. Футбол став іншим, сили команд зрівнялись, і тепер набагато важче вигравати матчі, які ще недавно вважалися прохідними.

- Якщо судити по значному відриву в таблиці, останнє золото "Шахтаря" виявилося не найважчим?
- Спірне спостереження. Насправді з кожним роком стає все важче. Чим частіше виграєш, тим більша до тебе антипатія оточуючих - за межами "Шахтаря" зрозуміло. Нелегко гнути свою лінію в цій атмосфері. Що стосується останнього чемпіонату, то ми свідомо рванули з місця в кар'єр. Я пояснив гравцям: можливі втрати на старті потім компенсувати буде складно, оскільки вже у вересні для "Шахтаря" відкривається другий фронт - Ліга чемпіонів.

- І за кілька днів до старту Ліги надовго вибув з гри Фернандінью, без якого важко уявити "Шахтар.
- Цей момент я б назвав ключовим. Втрата Фернандінью обернулася фантастичною мобілізацією інших гравців. Хлопці не захотіли пояснювати можливі невдачі відсутністю лідера, а зробили все можливе, щоб його замінити. Пізніше ми залишалися на якийсь час без Мхітаряна, Чигринського - і це на турнірній долі "Шахтаря" теж не позначилося. Я переконався, що люди виросли в професійному відношенні, що командні інтереси стали превалювати над особистими.

- Які ще зміни відбулися в "Шахтарі" за Ваш час?
- З гравців, з якими я починав сім років тому, залишилися тільки Срна і Рац. Вони стали набагато досвідченішими і разом з Хюбшманом, Жадсоном, Фернандінью та іншими старожилами уособлюють дух "Шахтаря. Коли я тут з'явився, особливої прихильності футболістів до клубу не відчувалося. Через рік, максимум два доводилося чути від гравця, що він підшукує нові варіанти продовження кар'єри. Зараз цього немає. Футболісти прив'язуються до "Шахтаря" всерйоз і надовго, хочуть рости разом з командою, але при цьому знають: насильно їх ніхто утримувати не збирається. За останні роки "Шахтар" став помітним клубом на футбольній карті Європи, який не тільки купує, але й продає гравців.

- Саме свіже придбання - атакуючий півзахисник "Корінтіанса" Дентіньо - підтверджує Вашу вірність "бразильському" вектору у розвитку "Шахтаря?
- Можна і так сказати. Уболівальникам подобається наш атакувальний стиль, і під нього ми підбираємо гравців. Молоді бразильці талановиті від природи, але з ними ще треба працювати приблизно так само, як ювелір, перетворює алмаз в діамант. У першу чергу це стосується тактики, про яку вони мають дуже приблизне уявлення. Тому ж Фернандінью знадобився рік, перш ніж щось стало виходити. Думаю, і після травми ми допомогли йому відновитися через гру. Були матчі, в яких він ще не міг бігати на всю катушку, але я все одно ставив бразильця до складу, часом ризикуючи результатом. Не так, як Арсен Венгер з Едуарду, який після важкої травми два роки майже не виходив на поле в "Арсеналі".

- Черговий титул - подарунок до 75-річчя "Шахтаря?
- Ювілей просто не залишив нам вибору! Однак ми не повинні зациклюватися на вже завойованих титулах. Потрібно рухатися далі. "Дніпро", "Металіст" і особливо "Динамо" будуть робити все можливе, щоб порушити гегемонію "Шахтаря".

- В останні роки в українському футболі не вщухають розмови про "третю силу". Частіше за інших називають "Металіст" і "Дніпро.
- Віддаючи належне прогресу цих клубів, я все ж таки не думаю, що в найближчому майбутньому вони перевершать "Шахтар" або "Динамо". Інша справа, що разом з "Карпатами" теж входять в першу п'ятірку українських клубів, наберуться європейського досвіду та ускладнять життя грандам. Щоб перемогти в українському чемпіонаті, не можна програти більше 3-4 матчів. Якщо на титул реально претендують 4-5 команд, як у Росії, то ліміт "чемпіонських" поразок зростає до 6-7. А, скажімо, в румунській першості в останні роки за чемпіонство б'ються 7-8 клубів, однак це не дає приводу говорити про прогрес футболу у мене на батьківщині. Зверніть увагу: найсильніші збірні в тих країнах, де за чемпіонство борються 2-3 клубу, не більше.

- Як оцінюєте діяльність П'єрлуїджі Колліни в якості куратора українських арбітрів?
- Авторитет італійця, його тонке розуміння футболу призвели до того, що кричущих суддівських помилок, яких раніше спостерігалося з лишком, майже не стало. Серед 16 тренерів клубів української прем'єр-ліги жоден не скаже, ніби судді спотворили результат чемпіонату для його команди.

"Спорт-Экспресс"