Гравець київського "Динамо", Тіберіу Гіоане, у якого влітку закінчується контракт з клубом, пригадав матчі з "Шахтарем" та участь у своїй футбольній кар'єрі головного тренера "гірників", Мірчі Луческу.
- Програти в півфіналі Кубка УЄФА "Шахтарю" - немає нічого образливіше?
- Безумовно. Як не крути, ми непримиренні суперники. Але це не смертельно.
- Програвши битву "Шахтарю", ви сказали: "Кубок УЄФА - втішне змагання, а справжнім досягненням став би вихід одного з східноєвропейських клубів у півфінал Ліги чемпіонів". Говорити так - доля переможених. Адже виграй ви у донецького клубу, думаю, подібне звучало б хіба що з вуст суперників?
- Нічого подібного! Я дійсно більше турбувався через те, що ми у плей-офф Ліги чемпіонів ніяк потрапити не могли. Повірте, між ЛЧ і ЛЄ - велика прірва. Це абсолютно різні турніри. Усі мріють грати в Лізі чемпіонів.
От ви візьміть і проаналізуйте, хто з переможців Кубка УЄФА в останні років п'ять чогось добивався в Лізі чемпіонів. Кубок УЄФА швидко забувається. Ніхто не згадує про те, хто грав пару років тому в чвертьфіналі або півфіналі. Але, зрозуміло, "Шахтар" молодці - взяли трофей. Це теж свого роду досягнення.
- Ви зраділи підсумковому тріумфу донецького клубу?
- Ні, ви що (сміється)! Чому мені радіти успіхам "Шахтаря"?! Між нами йде війна у футболі.
- Якби "Динамо" зустрілося у фіналі з "Вердером", що сталося б?
- Хех... Цього ніхто не може знати. "Вердер" з "Шахтарем" грав на рівних. Апогеєм гри став додатковий час. Щастя посміхнулося "Шахтарю". "Вердер" міг відігратися, навіть забив гол, але з порушенням правил. Спірний момент. Але це вже історія. Залишиться переможець "Шахтар", решта забудеться.
- На початку свого футбольного шляху в бухарестському "Рапіді" Ви працювали під керівництвом Мірчі Луческу.
- Випадок, а може доля, звели мою команду на полі з бухарестським "Рапідом", який тоді тренував Мірча Луческу. Він же мене і запросив відразу після того матчу. Вважаю, що Луческу був у той час моїм головним вчителем у футболі. Ми працювали з ним лише півроку, і цей час було самим корисним для мене. Луческу - це тренер, який ніколи не зупиняється у своєму розвитку. Він весь час щось читає, дізнається, записує.
- Не кликав він Вас в "Галатасарай" або "Бешикташ"?
- Ні. Я ж тоді перейшов майже відразу в "Динамо", коли Луческу тренував "Галатасарай". Про Містера у мене також чудові спогади. Луческу був сильним півзахисником свого часу, протягом багатьох років грав за збірну Румунії. Не менш іменитим став він і тренером. Я радий, що свого часу потрапив до його рук. Це дійсно була подія для мене. Я дебютував в "Брашові" у грі проти "Рапіда", і так вийшло, що ця гра виявилася єдиною офіційною за "Брашов". Після тієї зустрічі Луческу мене запросив у "Рапід".
- Зараз знаходите час поговорити, коли зустрічаєтеся?
- На жаль, не так часто, як хотілося б. Можливість така випадає рідко, лише під час матчів "Динамо" і "Шахтаря". Луческу - зайнята людина.
- Щодо вашого майбутнього. Вже маєте уявлення, де опинитеся після "Динамо"?
- Поки що ні.
- Усі говорили про Ваш можливий перехід в київський "Арсенал". Ви були б не проти опинитися в стані "канонірів", тим більше що в "Арсеналі" грають румуни Шоаве, Мазілу...
- Розмови такі велися, але до конкретики справа не дійшла. Як далі складеться - буде видно. Я відкритий для пропозицій.
- Велика ймовірність того, що повернетеся на батьківщину?
- Звичайно. Це один з варіантів.
"Футбол"