Чеський півзахисник "Кривбасу" Іржі Єслінек поділився враженнями від переїзду в Україну.
- Максимов дуже рідко бере незнайомих гравців, які приїжджають на перегляд ...
- Я ж не знав про це. В Україні взагалі мало гравців грає з Чехії. Хюбшман, Лаштувка, Маріо Холек. Це все, що я тоді знав про український футбол. Я не знав, які тут умови, який рівень ліги. Не знав місто - ніколи в житті не чув про Кривий Ріг, не знав про команду. Не знав, що буде, як все буде, але сказав: "добре, я згоден, без проблем, я поїхав".
Розумієте, я хотів підписати контракт, не як з "Спартою", де постійно сидиш на заміні. Я хотів грати і готовий був підписати контракт з клубом, де мені дадуть шанс проявити себе на полі, де я зможу грати. Нехай це буде менш іменитий клуб, ніж "Спарта". Вони мені, до речі, знову пропонували ще один контракт на три роки, але я відмовився.
Був варіант із празькою "Славією" - це конкурент "Спарти". Але я поїхав в Україну. Я вже був у Чехії в п'яти командах. Вистачить. Сказав: "Хочу в іншу країну!" І приїхав сюди. Підписав контракт на три роки. Подивимося, як далі - покаже життя, покаже футбол. Тут я, принаймні, граю. А повернутися назад я завжди встигну ...
- Так просто, рукою махнув, нічого не знаючи ...
- Нічого не знаючи ... Контракт підписував в Туреччині, не знаючи, що тут за місто, який тут стадіон, скільки людей на футбол ходять. Так, ось так, махнув рукою і сказав: "Хочу грати тут!"
- Ну і які перші враження були?
- Дуже важко сказати. Я все життя жив у Празі, це дуже гарне місто, воно входить до п'ятірки кращих міст світу. Дуже красиве, старе місто. А тут - інша культура. Важко порівнювати. Я дуже звик до Праги, тому адаптуватися в іншій країні, іншому місті було нелегко.
Але я ж не приїхав туристом в місто, я приїхав грати в футбол. Звичайно, інфраструктура міста - це Прага 15-річної давності, не в образу городянам. Футбольна інфраструктура - теж, звичайно, важко її порівнювати з умовами в "Спарті" - там все новітнє, сучасне, як тут у "Шахтаря".
У нас у всіх команд - свій стадіон, а навколо нього три-чотири хороших тренувальних поля. Навколо зелень, трава. Тут не так. Чесно кажучи, я був спершу трохи в шоці, тому що знав тільки одне життя - тільки в Чехії. А тут, в Україні, як я побачив, дуже важке життя.
Тут у людей або дуже мало грошей, або дуже багато. Величезна різниця. У нас не так. У нас все рівно. Немає таких супербагатих людей як у вас, але абсолютно всі можуть жити спокійно і добре себе почувати матеріально. Тут же у людей або мільйони, або нічого немає взагалі.
Людина до всього звикає. Тим більше, поїздивши по Україні на ігри, подивившись умови в інших командах і містах, я зрозумів, що в Кривому Розі в порівнянні з іншими ще досить таки непогано.