Курйози на полі. Як "відлити" під час матчу і вкрасти в себе гол

Футбольний матч це не лише рахунок на табло і голи в протоколі. Це ще й вир емоцій, котрі часто б’ють через край і заважають адекватно сприймати саму гру. В наш час, коли футбoл це синонім великого бізнесу, важко собі уявити, щоб гравець добровільно відмовився від голу. А раніше бувало навіть таке.

На Чемпіонаті світу 1962 року, котрий відбувався в Чилі, збірна СРСР їхала у статусі одного з тіньових фаворитів у битві за трофей. Команда була справді хорошою, а керівники вимагали перемоги в кожному матчі, адже тоді футболісти в червоних футболках представляли не лише величезну країну, а й комунізм у чистому вигляді. Під час матчу групового етапу проти збірної Уругваю гравець команди Союзу Ігор Численко наніс потужний удар і м’яч буквально врізався у сітку воріт. Втім, футболісти Уругваю одразу почали протестувати, що гола не було. Як виявилось, сітка була просто дірявою, у чому й зізнався капітан команди Ігор Нетто.

Той матч СРСР таки виграв, але з того часу асистенти арбітри регулярно перевіряють сітки на предмет дірок. До слова, зараз є виробники, котрі спеціалізуються на випуску професійних футбольних сіток, як от Setka-Profi.ru. Адже у великому футболі дрібниць не буває. І якби не чесність радянського гравця, то хто його знає, як би все повернулося.

Втім, на полі бувають далеко не такі чесні і порядні випадки. Колишній кіпер збірної Німеччини Єнс Леманн стояв собі на воротах в Бундеслізі і стояв, аж поки під час одного матчу йому не захотілося сходити до вітру. Гра в самому розпалі, навколо десятки тисяч глядачів, а організм потребує полегшення. Що було робити бідному Леманну? Він просто перестрибнув через рекламний щит, красиво за ним влаштувався і зробив свою справу. А потім із почуттям виконаного обов’язку повернувся до гри. Гол за цей час його команда не пропустила.


Схожий випадок відбувся зовсім нещодавно у бразильському чемпіонаті. Там футболіста теж дуже сильно притиснуло, але до рекламних щитів він бігти чи то не захотів, чи то вже просто не міг. Справжній командний дух тоді продемонстрували його партнери. Вони обступили свого колу, утворивши своєрідне коло, і таким чином закрили його від сторонніх очей та телекамер. Сам мокни, а товариша рятуй, як то кажуть.

Ми описали всього три різні ситуації, а таких епізодів на футбольних полях світу стається незліченна кількість. І вони всі оживляють футбoл, додають в нього іскру і показують, що це гра таки людей, а не роботів, як можна подумати, спостерігаючи за відшліфованими до ідеалу діями сучасних гравців.