Сабо: Блискуча репутація Шевченка допоможе йому працевлаштуватися тренером

Відомий український тренер та футбольний фахівець Йожей Сабо, дав інтерв'ю "Футбол Україна" стосовно бажання Андрія Шевченка стати професійним тренером, який зараз навчається на тренерських курсах від Центру ліцензування ФФУ.

"Наразі дуже важко сказати, яким тренером стане Андрій Шевченко - говорить Йожеф Йожефович. Однозначно, він був першокласним футболістом, але чи стане таким же першокласним наставником? Мені здається, що чимало залежатиме від того, чи зможе Андрій проявити сильний, бійцівський характер. Сильний характер для тренера – це дуже важливо. І його потрібно проявляти вже на початках. Зараз молодим наставникам дуже важко пробитися у великий футбол. Чимало класних футболістів, які сьогодні отримали тренерські ліцензії, не мають роботи.

Ймовірно, Андрієві з цим буде простіше. Він заробив собі гучне ім’я як футболіст. Здобуті регалії можуть допомогти йому на початках. Усе-таки ім’я Андрія відоме у світі, всі пам’ятають, що його визнавали кращим гравцем Європи, що він здобував "Золотого м’яча".

Думаю, блискуча репутація гравця може допомогти йому працевлаштуватися тренером. Ну а вже тренерську репутацію йому доведеться здобувати з нуля. Тож треба просто почекати, а час покаже, що з того вийде.

Як тоді розцінити осінні розмови про можливість запросити Андрія тренером збірної України, адже на той момент в Шевченка не було потрібної ліцензії?

"Цього справді хотіли керівники федерації, але він відмовився. І я не сумнівався в його відмові – він же справді не має дозволу на тренерську діяльність, він ніколи не тренував. Одна справа бути футболістом, але тренерська діяльність – це інше. Я не люблю, коли футбольні експерти, які лише грали у футбол, але ніколи не тренували, коментують роботу наставників, розповідають про тренерську роботу, про те, як потрібно тренувати. Перш ніж оцінювати тренерів, потрібно побувати в шкурі тренера.

Чим пояснити, що часто чудові футболісти так і не можуть стати добрими наставниками і навпаки?

"Стосовно останнього, то насправді таких випадків не так уже й багато. Як приклад, часто називають Жозе Моуріньо, але це не зовсім справедливо. Він був футболістом, виступав у вищій лізі Португалії. Інша річ, що він не встиг показати увесь свій ігровий потенціал: ще у молодому віці Моуріньо отримав серйозну травму, яка не дозволила йому продовжити виступи футболіста. Саме тому він так рано і зайнявся тренерською діяльністю.

Але ж він пройшов для цього всю потрібну школу: був гравцем, а потім довго працював помічником головних тренерів у серйозних клубах – "Спортингу", "Барселоні". Перш, ніж взятися будувати команду, за своїм баченням, Моуріньо дуже багато вчився, переймав. І це правильний підхід, який урешті приніс йому успіх як самостійному наставнику.

А стосовно тих, хто блискуче виступав футболістом, і загубився як тренер… Одне з головних умінь наставника – уміння правильно підбирати гравців. Подивіться скільки років Луческу працює в "Шахтарі", і увесь цей час склад не зазнає глобальних змін. Так, хтось із гравців залишає команду, хтось приходить. Але це не масовий процес. Луческу зібрав кістяк колективу і працює над його розвитком. Власне, зараз і маємо результати такої діяльності. Гравці в "Шахтарі" дуже зіграні, відчувають один одного.

Який шлях в Україні має пройти футболіст, який хоче стати тренером?

"Cпочатку здобувається ліцензія, яка дає право працювати з дітьми. Далі можна отримувати ліцензію "Б", та "А". Після отримання останньої необхідно обов’язково працевлаштуватися тренером у команді першої ліги, або помічником головного наставника у Прем’єр-лізі.

Пропрацювати потрібно бодай один рік. Це вимога. Лише після цього можна претендувати на здобуття ліцензіїі "Про", яка відкриває можливість працювати з командами Прем’єр-ліги, в Європі тощо.. Навчання на ліцензію "Про" триває 9 місяців. Лекції приїжджають читати зокрема і викладачі із-за кордону, серед українців мають курси Сергій Морозов,Олег Базилевич. Я читаю лекції із тактики.

Із кількістю учнів проблем нема, бажаючих стати тренерами вистачає. Проблема в тому, що молоді кадри готуються, але роботи насправді для них нема. Або ж є робота, але в команді нема ні фінансів, ні ідей. За таких умов важко піднімати свою кваліфікацію, набиратися досвіду.

Хоча в Україні є молоді наставники, які вже добре себе зарекомендували. Мені подобається, як працює Юрій Максимов, думаю, якщо самостійним шляхом піде Сергій Ребров, то зможе досягнути хорошого результату.