Коноплянка: Україна, Росія чи Європа?

Що і говорити, остання гра нашої збірної лише підтвердила давно відомий факт: збірна України зараз має у своєму складі двох кращих вінгерів у своїй історії. Ярмоленко і Коноплянка не просто знищили своїх візаві на флангах, вони були справжніми лідерами жовто-синьої команди на пол. І, що зовсім не дивує, матч проти Чорногорії зайвий раз підкинув матеріалу для роздумів: а чи не пересиділи крайки збірної України в своїх клубах?

Що стосується Ярмоленка – то тут все просто. Як-не-як, київське "Динамо" – це гранд місцевого футболу, його символ і найбільш популярний клуб України. А якщо зважити ще й на той факт, що українські футболісти в цілому не дуже поспішають переходити до зарубіжних клубів, то виходить, що грою Ярмоленка вболівальники "Динамо" зможуть насолоджуватись ще достатньо довго. Принаймі, до того часу, поки в нього буде діючий контракт в киянами. В межах України він точно нікуди не перейде, це навіть не підлягає сумніву.

А ось із Коноплянкою ситуація інша. Євген вже неодноразово критикував свою нинішню команду, мовляв, і цілей конкретних перед футболістами керівництво "Дніпра" не ставить, і тренер робить ставку на незручний для самого Євгена стиль гри. Зрештою, в кінці останнього розіграшу чемпіонату України, Коноплянка чітко дав зрозуміти, що має намір покинути Дніпропетровськ. Варто при цьому зауважити, що в його словах не було жодного натяку на те, де б він хотів продовжити кар’єру. Цей факт ставить у складне становище любителів прогнозів, проте ми все-таки спробуємо зрозуміти: який він, наступний клуб Євгена Коноплянки?

Ну, по-перше, варто зазначити, що всі чутки про перехід до гранду європейського футболу – то всього-на-всього плітки. Об’єктивно кажучи, Женя ще не доріс до того рівня, щоб він міг реально посилити, скажімо, мадридський "Реал". З іншої сторони, цілком можливим є загальний інтерес великих клубів до Коноплянки. За ним слідкують, може навіть бути, що його “ведуть”, але про негайний трансфер не може бути й мови. Для цього Коноплянка має ще пройти чимало випробувань, вийти на якісно новий рівень, і лише тоді перехід у кращі клуби Європи може стати реальністю.

Інший варіант – набагато більш реальний. Це перехід до європейської команди з багатими традиціями, достатньо високим рівнем гри і сильним підбором виконавців. Такі команди дуже часто борються в топ-чемпіонатах за бронзу, наприклад. Серед таких потенційних покупців можна виокремити "Наполі" та "Байер", яким вже неодноразово приписувався інтерес до півзахисника "Дніпра".

І команда з Неаполя, і німецькі Фармацевти, мають величезний досвід роботи з молодими талантами, які дуже часто потім переходять у великі клуби. Наприклад, "Байер" чимало своїх зірок продав не кому-небудь, а самій мюнхенській Баварії, де вони потім засяяли ще яскравіше. Міхаель Баллак, Зе Роберто, Пауло Сержіо, Лусіо – це тільки ті, хто згадуються першими.

Що ж до "Наполі", то новий наставник неаполітанців Рафаель Бенітес, напевно, не задовольниться статусом “вічно другого” в серії А, а отже, буде шукати шляхи для посилення власної атаки. З переходом Лавецці до "ПСЖ", місце на лівому фланзі атаки "Наполі" – майже вакантне. Пандєв воліє грати в центрі атаки, Хамшик перейшов у центральну зону, Інсіньо – ще надто молодий для основи. А в такому разі Коноплянка міг би стати чи не ідеальним кандидатом для заміни одіозному аргентинцю.

Що ж до варіантів з більш скромними колективами, то цей варіант відкидаємо відразу – ціна Коноплянки сьогодні коливається в районі 15 мільйонів євро, а такі гроші доступні порівняно невеликій групі команди Старого Світу. Та й сам Коноплянка навряд чи захотів би переходити із "Дніпра" в який-небудь "Вест Бром". Молоді й перспективні гравці, як-от Євген, зазвичай шукають не тільки грошей, але й можливостей для росту, а отже в команду, що грає гірше нинішнього "Дніпра" Коноплянка точно не піде.

Інші варіанти – це Україна та Росія. Російські гранди здатні без проблем задовольнити фінансові апетити Коломойського, запропонувати самому Коноплянці прекрасні фінансові умови, от тільки постає питання стосовно професійного зростання. Скажімо, Вілліан перейшовши в "Анжи", м’яко кажучи, в грі не додав…

До того ж серед російських команд найбільш зацікавленим у переході Євгена є пітерський "Зеніт", а ця команда зараз явно не вражає. Доцільність переходу із дружнього колективу, яким є нинішній "Дніпро", в команду, де чи не половина футболістів конфліктує з тренером, стрімко наближається до нуля. Газпром здатен дати за Коноплянку великі гроші – це так, проте останні події в пітерському клубі, “гостинний прийом”, що його місцеві влаштували Халку, думаю, в цьому випадку переважать.

Ну і, насамкінець, залишаються гранди українського футболу – "Динамо", "Шахтар" та "Металіст". Щодо "Металіста", то тут харків’янам на щось розраховувати складно. "Металіст" і "Дніпро" останнім часом ворогують як на полі, так і за його межами, матчі між ними наповнені не тільки ігровими зіткненнями та фолами, але й нестриманою поведінкою вболівальників з обох таборів, бійками, тощо. Перехід до стану найзапеклішого ворога "Дніпра" вболівальники із Дніпропетровська ніколи не забудуть, а отримувати тавро Іуди в такому молодому віці – випробування не з легких. Звичайно, Луїш Фігу чи Карлос Тевес в свій час наважувались на подібне, проте вони були в більш зрілому віці, та й не належали до вихованців шкіл жодної з ворогуючих сторін. А от Коноплянка – свій, місцевий…

З "Динамо" теж все зрозуміло. Дружні стосунки двох президентів команд можуть стати серйозним каталізатором у переговорному процесі, та й грошей на такий трансфер Ігор Суркіс не пошкодує. До того ж, зараз саме "Динамо" є найбільш “українською” командою серед трійки призерів чемпіонату. В складі киян грають партнери Коноплянки по збірній – Ярмоленко, Гармаш, Хачеріді, Безус, Коваль. Безумовно, цей факт може вплинути на рішення Євгена, як і те, що на відміну від "Шахтаря" і "Металіста", у "Динамо" Коноплянка точно буде грати у всіх матчах, до яких буде готовий. Та й у фланговій грі, що її ставить Блохін киянам, Євген буде себе почувати як риба в воді. Хоча не треба забувати і про перманентну деградацію результатів Динамо протягом останніх років. Хтозна, чи захоче Коноплянка пов’язувати своє майбутнє із клубом, що переживає чи не найважчі часи за останні 15 років?..

Але коли перехід в "Динамо" – це своєрідна синиця в руці, то трансфер в "Шахтар" нагадує журавля в небі. При всій повазі до "Динамо", донецька команда зараз виконує зовсім інші завдання, і потрапити в стартовий склад Гірників буде дуже непросто. Тайсон, Тейшейра, Дуглас Коста, Едуардо, Алан Патрік, нещодавно придбаний Велінгтон Нем – все це швидкісні футболісти, здатні прекрасно відіграти на фланзі. Навіть коли закрити очі на те, що Луческу надає перевагу бразильцям над представниками інших національностей, все одно Коноплянці в "Шахтарі" буде важко. Це наче перехід на інший рівень, де Євгену доведеться прогресувати семимильними кроками, щоб закріпити за собою місце в старті. Чи готовий він до цього? І чи готовий "Шахтар", що роками робив ставку на латиноамериканців, дати шанс українцю зіграти в атаці? Все це питання риторичні. Ясно тільки, що обидві сторони повинні ретельно все зважити, надто вже багато на цей раз стоїть на кону і для футболіста, і для клубу.

Думаю, відповідь на всі питання ми дізнаємось вже дуже швидко. Сезон в Україні розпочинається вже в липні, а отже й більшість трансферів команди будуть провертати найближчим часом. Скільки там "Шахтар" віддав за Тайсона, 22 мільйони? Думаю, трансфер Коноплянки має всі шанси побити цей рекорд. Хоча особисто мені дуже хотілося б побачити Женю в пристойній команді з топ-чемпіонату. Потенціал у хлопця величезний, в разі постійного прогресу він може вирости в зірку континентального масштабу. А коли так – треба йти. І працювати, багато-багато працювати, щоб зрештою стати ще одною українською легендою Старого Світу.

Автор - Синчук Роман