Валя Семеренко: Після останнього пострілу ноги тремтіли, руки тремтіли, і я думала, що ж робити далі

Інші види — Четвер, 14 Лютий 2013, 12:42 — Андрій Петренко Переглядів: 1656

Поділитись:

Українка розповіла, як виграла медаль на ЧС з біатлону

Вчора на чемпіонаті світу в Нове Место Валя Семеренко завоювала свою першу особисту медаль - "бронзу" в індивідуальній гонці.

- Валя, які емоції у вас зараз, після нагородження і після того, як вже потримали медаль в руках?
- Після фінішу емоції були незрозумілі, я ще навіть не усвідомлювала, що відбувається. Пізніше вже всі говорили, що я молодець, що третя, вітаємо тебе. А я спокійно ходжу, ніби звичайне тренування була, прискорення зробила і все. Зараз я правда, дуже хвилююся, просто серце завмирає. Дійсно я дуже рада, бо це моя перша нагорода, про яку я мріяла багато років. Скільки ми трудилися, і не тільки я одна - весь наш колектив, абсолютно все.

- Для вас особисто медаль в індивідуальній гонці була очікувана?
- Чесно, я надів, що медаль буде саме в цій гонці на 15 км. Медаль треба було брати саме в цьому вигляді, адже ця гонка мені подобається найбільше, хоча вона і найважча. І саме в ній у мене були високі результати. Але яка б вона не була важка, для мене вона сама цікава.

- Після не надто вдалих спринту і персьюта, як вдалося налаштуватися на індивідуальну гонку?
- Психологічно це було дуже важко. Всі мене налаштовували, всі мені говорили правильні слова, підтримували. А я сама собі чомусь навіть думала, а чи варто мені взагалі стартувати. Але потім я зібралася і сказала собі: "Ні, Валя, ні, треба бігти!". Віта, молодець, підтримала мене. Володимир Борисович каже: "Ти ж готова". Лікар каже: "Ти готова! Значить все, ніяких думок, біжи і роби все так, як ти можеш". Так що впоралися всі разом.

- Про що думали перед гонкою, хвилювалися?
- Спочатку було дуже хвилююче. І коли я відстрілялася три рубежі і в мене був один промах, то я розуміла, що багато чого, якщо не все, буде вирішуватися на останній стрільбі. На одному з останніх підйомів перед стрільбою мені подкрічалі: "Валя, тільки працюй! Якщо хочеш бути в трійці - тебе врятує лише нуль. Всі стріляють добре, тому і тобі потрібно закривати всі мішені". З цим було справитися дуже важко, але я рада, що мені вдалося це зробити.

- Як-таки вдалося зібратися на останній рубіж і відстрілятися в нуль?
- Чесно, я сама не знаю навіть як це пояснити. Я прийшла, стала на килимок, відключила думки, ні про що не думала і почала стріляти. Після останнього пострілу ноги тремтіли, руки тремтіли, і я думала, що ж робити далі.

- Перший промах допустили через погодні умови або самі винні?
- У мене було сильне хвилювання, все всередині тремтіло. Хотіла зробити все якнайкраще, але коли один раз змастила, це було для мене уроком, і я сказала собі: "Все, заспокойся". І далі тихо і спокійно поїхала.

- Незадовго до гонки пішов сильний сніг. Як вам бігти сьогодні, адже ви були однією з перших стартували?
- Бігти дуже важко, сьогодні сніг був такий важкий, та й погода така ж. Коли я стартувала, сніг раптом взагалі стіною пішов. І вже, коли я пішла на фініш, то бачила, що йду першою, що ще ніхто не проїхав переді мною. Навіть думала, який же вибрати коридор ... Але, начебто, все вийшло, хоча було важко.

- Очікування результатів було тяжким? Що робили в цей час?
- Після фінішу я поїхала на закачування. Все всередині відпустило, і я сказала собі: "Що буде, то буде". Так що навіть намагалася не думати про те, як все складеться, щоб не переживати.

- Стежили за результатами перегонів?
- Коли я закочував, то чула, як кричали трибуни і як оголошували, хто перший, хто другий. Я припинялася і дивилася, що там, як. Дивлюся, що мене Бергер обійшла. Але вже як стріляла Хенкель - не бачила, так як поїхала заходило далі. Хоча, якщо чесно, думала в той момент про себе: "Хоч би третє місце, хоч би залишитися в трійці".

- А як ви дізналися про кінцевий результат?
- Після загортання я переодягнулася, пішла пити чай і сиділа з нашим колишнім Мастильник Сашою заровно, який перейшов в російську команду. І він мені сказав: "Валю, ти сьогодні будеш третьою. Я тебе вітаю". Я йому відповідаю: "Саша, почекай, мені навіть не віриться". Але мені цього дійсно дуже хотілося. Можна сказати, що мрія матеріалізувалася.

- Було видно, як сестра сильно за вас переживає. Раділа перед стартом вашої чистої другій стрільбі. А на нагородженні було видно, що ваша медаль для неї як своя. Сильно засмутилися, що не вдалося здійснити мрію і піднятися на п'єдестал разом?
- Так, звичайно. Я дуже засмутилася, тому що мені хотілося, щоб моя сестра була поруч зі мною, на п'єдесталі. Встали б удвох і взяли медаль.

Я бачила, що фінішувала Бергер, і ми були з Вітою у трійці Так хотілося, щоб здійснилося те чудо, про яке ми так мріяли. Моя Віта - молодець! Я її дуже люблю. Вона переживає і вболіває за мене, а я точно так само переживаю за неї. Я так рада, що третій рік поспіль вона стала, можна сказати, чемпіонкою світу, хоча й призеркою чемпіонату. Це зробити дуже важко, тим більше три роки поспіль. Але вона - молодець, впоралася! Так як у неї спочатку не виходило, вона розбудовувалася, а я їй говорила: "Прийде чемпіонат світу і ти візьмеш свою медаль". Ми дуже задоволені своїми результатами, і думаю, що порадували всіх, а особливо наших батьків. Думаю, вони взагалі щасливі.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

біатлон, Валя Семеренко

Валя Семеренко: Після останнього пострілу ноги тремтіли, руки тремтіли, і я думала, що ж робити далі

Ярослава Магучіх - друга на етапі Діамантової ліги в Стокгольмі

Волейбол. Ліга націй. Збірна України сенсаційно розгромила американців

Художня гімнастика. Українка Таїсія Онофрійчук стала чемпіонкою Європи

Останні новини

Вибір редактора

Забарний вдарив по руках з ПСЖ