Член чоловічої збірної України Олександр Біланенко розповів про те, що змусило його прийти в біатлон, про свою дитячу пристрасті до футболу, а також про те, що не бачить себе ніде, крім біатлону.
"Складно сказати, чому саме біатлон. Взагалі починав я ходити на лижі. У школі у нас був гурток, і ми приходили кататися по суботах і неділях на лижах, щоб зайняти себе чимось взимку. Але пізніше фізрук вже не зміг приділяти нам увагу і віддав нас більш професійним людям: моєму першому тренеру Сердюку Миколі Михайловичу. І саме з ним ми почали більш плідно працювати. Я тоді був у третьому класі, і особливого фанатизму не було.
Взагалі-то, найбільше мені подобалося у футбол грати! Хлопці, які у нас приходили на перші заняття з біатлону, з часом переходили на футбольні секції. У школі я, в принципі, непогано на воротах стояв. Я хотів поєднати два види спорту, але за часом не встигав займатися і тим, і іншим. У підсумку віддав перевагу більш домашній вид спорту - біатлон.
Про свій вибір не шкодую. Ми з хлопцями іноді жартуємо, особливо, коли дуже холодно. Біжиш, замерз, приходиш з тренування втомлений, тоді питаємо одне в одного: чому ми в шахи не граємо, сиділи б собі в теплі. Але, якщо чесно, то я не замислювався над цим питанням. Як-то думав: ким би я був, якби не займався спортом, але так собі професію до душі і не придумав. Правда, в садку я всім говорив, що буду будівельником", - цитує Біланенко офіційний сайт ФБУ.