Від штучного снігу до мобільного зв'язку

Олімпійські ігри — 14:50, 18 Лют 2014 — Андрій Петренко Переглядів: 1553

Поділитись:

Що нового придумували для Олімпіад

Хоча Олімпіади, як літні, так і зимові, завжди йшли разом з технічним прогресом, зручною платформою для демонстрації різних технічних новинок вони стали в історичному масштабі не так вже давно. Приміром, на Іграх в Сочі вперше в історії працює високошвидкісний зв'язок 4G, а також прокладено понад 200 км волоконно-оптичних ліній зв'язку. Погодьтеся, ці дані виглядають майже як фантастика у порівнянні з не такими вже й далекими 80-ми роками минулого століття, коли навіть на зимових Іграх у США для забезпечення спортивних заходів доводилося вирішувати проблеми із звичайною поштою, а спортсменів облаштовувати в комплексах тюремних блоків, як це було в Лейк-Плесіді. І якщо тоді налагодження якісних комунікацій представляло складну проблему для організаторів, то сьогодні мобільні оператори змогли зняти з них значну частину навантаження, дозволивши сконцентрувати зусилля на інших питаннях.

На Іграх в Сочі питання забезпечення зв'язку - одне з найактуальніших, воно вирішувалося із залученням перших осіб держави, однак, перш за все, важливо врахувати інтереси простого глядача, у якого не має бути труднощів ані з голосовим зв'язком, ані з виходом в Інтернет. Фінансову підтримку Олімпійської збірної України МТС надає вже більше 10 років. Не менш важлива й допомога в забезпеченні зв'язку. Інноваційні технології дозволяють спортсменам і вболівальникам підтримувати контакт з рідними, друзями і знайомими: за допомогою мобільного інтернету спілкуватися у соціальних мережах, електронною поштою, зберігати фото в онлайн-сховищах... А от що стосується вражень від самої Олімпіади, то скоро ми зможемо порівняти, чи зможуть Сочі-2014 перевершити той же Лейк-Плесід-80 й посісти порівняне місце в історії.

І це не просте порівняння. Справа в тому, що в олімпійському сенсі це американське місто є культовим. Саме Лейк-Плесід започаткував ряд традицій, у тому числі і стосовно технічних нововведень, про що багато хто вже й забули. Досить сказати, що саме в цьому американському містечку вперше почали застосовувати штучний сніг для змагань. Цікаво, що коли там же у Лейк-Плесіді проходила зимова Олімпіада 1932 року, сніг для лижних трас доправлявся навіть поїздом з Канади! Мабуть, найбільшим є контраст між Сочі і Лейк- Плесіді у фінансуванні, оскільки перша американська біла Олімпіада припала на період Великої депресії, і голові Оргкомітету Годфрі Дьюї навіть довелося пожертвувати особисті кошти, щоби добудувати бобслейную трасу!

Ба більше, саме у Лейк-Плесіді започатковано традицію нагороджувати спортсменів на різнорівневих п'єдесталах, отож цій традиції вже понад 80 років! Втім, винахідливість тоді виявляли не тільки організатори, але й спортсмени. Наприклад, бобслеїсти брати Стівенс, що стали чемпіонами, підігрівали полози паяльною лампою! Згодом МОК заборонив такий засіб, але ідея знизити вплив сили тертя в принципі жива донині, просто вирішується на іншому технічному рівні.

Інколи, щоб стати чемпіоном потрібно рухатися не швидше, а… повільніше. У 2002 році такий парадокс стався в шорт-треку, причому, певною мірою вплинув навіть на культуру цілої країни! Саме тоді в австралійському варіанті англійської мови з'явився вираз «doing a Bradbury», що означає за своїм духом зовсім не олімпійський вислів «досягти успіху, не вживаючи для цього зусиль». Усьому виною став Стівен Бредбері, який завоював перше олімпійське золото для Австралії на зимових Іграх. Щастило йому так, наскільки тільки може щастити людині. У півфіналі змагань з шорт-треку він йшов на останньому місці, проте три його суперника зіткнулися між собою, що дозволило Бредбері посісти друге місце і вийти у фінал. У фіналі він також йшов останнім з п'яти учасників, і до останнього кола помітно відставав від лідерів. Однак на фінішній прямій всі чотири його конкурента знову зіткнулися і впали. Бредбері повільно перетнув лінію фінішу і отримав золоту медаль! А за п'ять років він ще й був нагороджений Орденом Австралії.

Технології

Найбільшим об'єктом IT-інфраструктури Ігор у Сочі є Олімпійський центр інформаційних технологій площею більше двох тисяч квадратних метрів. Центр оснащений високопродуктивним обладнанням, що включає понад 300 потужних серверів, 6 систем зберігання даних (620 Тб), а також 2 цифрові бібліотеки (180 Тб). Тут функціонують близько 50 різних інформаційних і технологічних систем. Основне завдання Центру - обробка інформаційних потоків Олімпіади, керування єдиною мережею Ігор, інтеграція спеціальних рішень по кожному виду спорту.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

vid-shtuchnogo-snigu-do-mobilnogo-zvyazku

Від штучного снігу до мобільного зв'язку

Останні новини

Вибір редактора

Гравець збірної України може піти з Полісся