Алексу Фергюсону не потрібно шукати спадкоємця Кріштіану Роналду, принаймні на цей сезон. І «МЮ» не потрібно витрачати неймовірні гроші на новачка, тому що цей гравець уже є у команді – це Райан Гіггз. За останні два матчі у прем’єр-лізі валлієць віддав 5 результативних передач.
Так, йому вже з5 а через два місяці 36. Навряд чи він би пробивав штрафний на «Уайт Хард Лейн» і забив його, якби у команді ще досі грав Роналду. На лівому фланзі Гіггз компенсує свою «старість» досвідом. Не завжди ганяючись за м’ячем, використовуючи свою швидкість лише у стовідсотково потрібних моментах. В останньому матчі проти Сер Алекс дав відпочити ветерану, але на 55 хв. проти «Стоук Сіті» випустив валлійця на поле. І одразу результат –дві результативні передачі від Райана – перемога 2:0.
Між Гіігзом та Роналду є, щоправда чимала різниця. За два сезони в «МЮ» Роналду забив 68 голів у різних турнірах. Щоб стільки разів вдалось відзначитись Гіггзу довелось працювати сім років. Але все ж статистика – це дрібниці, коли ти ведеш усю команду за собою. У матчі із «Тоттехемом» саме гол валлійця переломив хід поєдинку. Він холоднокровно виконав штрафний удар, коли «червоні дияволи» програвали із рахунком 0:1, а вкінці матчу на табло світилось 3:1 за МЮ.
Гіігз зараз перебуває у стані так би мовити «енергозбереження». Молодий Нані, наприклад, виглядав набагато гірше на 55 хвилині, коли його поміняли на Райана.
Гіггз, можливо, досяг особливо продуктивної фази. Гравці його типу, яким за рахунок швидкості і голови їм не потрібна сила і гра корпусу. Пробігти як якийсь стовп і залетіти у штрафний майданчик суперника і поцілити куди йому потрібно – для нього –це звична справа.
Гіггз, на відміну від Девіда Бекхема, якому 34, розуміє, що його теперішня кар’єра не залежатиме від постійно точних передач і він не зможе як Девід майже ходити по полі і стати лідером команди. Гіггзу – потрібно постійно рухатись, намотувати захисників, показувати відмінну гру. Валлієць ніколи не стане глобальни брендом і мав би тривожитись із цього приводу, але він перевершив свого колишнього одноклубника. Гіггз продовжує мати шалену швидкість і обганяє суперників як на велосипеді, але щоправда його випускний бал уже зіграно…
Надійність прийшла до нього з віком – він такий і в люті, і в спокійному матчі, і перенасиченому на емоції останньому манчестерському дербі. Його холоднокровсніть на 96-ій хвилині матчу просто вразила. Точний зрячмй і спокійний пас на Майкла Оуена і перемога 4:3. Шістнадцять місяців тому Фергюсон сказав: «його гра стала більш глибокою через його вік.»
У минулому сезоні футболісти та фахівці назвали його гравцем року, і це виглядало, ніби як можливість висловити йому повагу за досягнення протягом життя. Але це не так. Якщо Гіггз зможе зберегти свою теперішню форму – то стане найяскравішим гравцем в англійському футболі, принаймні у цьому сезоні.