Андрій Дериземля: "Почувши нашу зарплату, європейці запитують:" Це - в день? "

Головні — 23:00, 04 Бер 2010 — Андрій Петренко Переглядів: 2099

Поділитись:

Андрій Дериземля

П'яте місце Андрія Дериземлі у спринті виявилося найкращим результатом серед усіх українців у Ванкувері-2010. Наш біатлоніст розповів в чому ми відстаємо від передових країн

- Андрію, у Ванкувері ти зовсім трохи не дотягнув до медалі ...
- Функціонально я був готовий майже ідеально. Молився, щоб скоріше був старт. І щоб не пройшла ця форма. Рідко коли на такі важливі старти виходиш на пік форми, трапляється це, як правило, то трохи раніше, то трохи пізніше. Був готовий, але ось стрілянина ...

- Може, перегорів?
- Ні, я не думаю, що це психологія, про яку всі говорять. Для мене це вже четверта Олімпіада, і ні про який хвилювання не може йти мова. Може, все-таки причина криється в новому прикладі моєї гвинтівки. У мене минулої весни старий Рассоха, тріснув і став розвалюватися. Я замовив в Чехії нову ложу. На початку зими ніби все стало на свої місця, але потім знову почав відчувати якусь незручність. Може, вплинуло ще й те, що висота установок з мішенями була трохи вище стандартної. Організатори чекали, що буде більше снігу, і рівень мішеней вийшов трохи невитриманим.

- Напередодні Олімпіади вас не накручували?
- Ні, такого не було. Нас збирав президент федерації Володимир Бринзак і сказав: "Просто робіть свою роботу!"

- Твоє п'яте місце все одно стало кращим результатом українців на Олімпіаді. Розмов про те, що хоч якось заохотять, не ведеться?
- До Олімпіади говорили так, жартома, мовляв, навіть якщо хтось буде четвертим чи п'ятим, ми все зробимо. Я знаю, що в багатьох країнах, у тому ж Казахстані, наприклад, пристойне винагорода виплачується за всі залікові місця - по шосте включно. Але мені поки що ніхто нічого не говорив.

- Враження від Олімпіади в цілому?
- Організація трохи краще, ніж в Солт-Лейк-Сіті і Туріні, але все одно не дотягує до рівня Нагано. В Японії в 1998 році все було просто ідеально.

- Якщо через десять років тебе попросять згадати Ігри у Ванкувері, спливе якийсь епізод у пам'яті?
- Напевно, все-таки розчарування від результату в спринті, коли ти розумієш, що медаль від тебе пішла за все із-за одного неточного пострілу.

- Якщо порівняти нас з командами тих країн, які задають тон в біатлоні - Норвегією, Росією, Німеччиною, - чого нам не вистачає?
- Тренуємося ми так само, як вони, і навіть більше. На початку сезону під час перших контрольних стартів ми біжимо з ними на одному рівні. Але наші бюджети просто непорівнянні, а тому ми поступаємося у всьому. Коли Бьорндален підбирає собі лижі, йому для тестування надають близько 300 пар, а нам пропонують вибирати з 6-8 пар. А лижі адже дуже різні за якістю. Буває, що в одного й того ж виробника в одній і тієї ж партії на сто пар попадається дві пари, які трохи, але краще за інших. Але це треба тільки пробувати, тестувати. А яка у них технічна апаратура! Пам'ятаю, років п'ять тому ми з норвежцями разом летіли на змагання в Ханти-Мансійськ. Так вони задекларували різного обладнання та апаратури на 300 тисяч євро. А у нас в команді був тоді один ноутбук, який працював через раз. Ну хіба це не показник?

- І тренерська база у них напевно потужніший?
- Зрозуміло. Причому працюють не лише норвежці, а й іноземці. Взяти того ж француза Рафаеля Пуаре.

- А в нас можлива поява іноземних тренерів?
- При відповідному фінансуванні - чому ні? Адже у нас тренерів високого рівня не так вже й багато.

- І яка ціна питання?
- Російські тренери готові працювати за 3-5 тисяч доларів на місяць, норвежці обходяться до 10 тисяч. Для нашої федерації це великі гроші. Проблеми виникають і з-за менших сум. Ось, скажімо, нові приклади нам обіцяли сплатити, але в підсумку все довелося робити самим. Я за свій приклад заплатив в Чехії 520 євро. Лижі іноді теж сам собі купую. На збори гроші виділяються, а на таке ... А тим, хто тільки починає займатися, не вистачає самого основного - лиж, черевиків. І все одно охочих займатися - багато. Проблема в іншому.

Всі бази, які у нас є, - це ще спадок радянських часів. За роки незалежності нічого нового не збудовано, навпаки, все ламається і закривається. У Прилуках яка велика база була, скільки звідти лижників і біатлоністів вийшло. І що? Закрито. Та й ті, що залишилися, не мають необхідного. Ось я зараз приїхав на базу в Чернігів. Снігу багато, але закатати нормальну трасу - нічим. Для цього використовують снігоходи "Ратрак", які можуть не тільки наминати сніг, а й знімати крижаний наст. А тут в наявності лише маленькі Вузькоколійні "Бурани". Вони нормальну лижню не пробивають, а по льоду просто ковзають. От і виходить, що снігу по коліна, хлопці купили все необхідне, а кататися все одно не можуть.

- Які у вас в збірній зарплати?
- Це теж болюча тема. Хоча це, звичайно, справа добровільна, ніхто нікого не тримає. Але все ж всі хочуть нормально жити. У нас в збірній зарплата зараз близько 300 євро. Європейці, коли чують таку суму, перепитують: "Це - на день або на тиждень?". У норвежців, для порівняння, зарплати починаються від 10 тисяч євро, плюс у кожного є спонсорські контракти. Ну а щоб не ходити далеко - у росіян, з якими ми постійно спілкуємося, зарплати починаються від 1500 доларів. Словом, я завжди кажу, що якщо інші команди перемагають завдяки чому-то, то ми, навпаки, - всупереч.

- Як ставишся до розмов про те, що нам потрібно розвивати не всі види спорту, а вкластися в три-чотири, в яких у нас традицією і які є перспективними в плані медалей?
- Ну не знаю. У нас же традиції були в різних видах спорту - і в хокеї, і у фігурному катанні, і в стрибках з трампліну. Зарубати на корені щось дуже просто - достатньо пару сезонів не профінансувати, і все. Але відродити потім буде майже неможливо. Ні, треба змінювати всю систему підготовки.

- Андрію, а на Олімпіаду в Сочі має намір поїхати?
- Буду думати. Бажання таке є. Хоча після Ванкувера - повне спустошення і неприємний осад на душі. Скільки сил, скільки здоров'я було витрачено ... Зараз відбігаю три найближчі етапу Кубка світу, а там - подивимося.

Нагадаємо, Андрій - єдиний в чоловічому біатлоні України, хто вигравав медаль на чемпіонаті світу: "бронзу" в спринті в Антерсельве-2007. Є у лідера нашої чоловічої збірної і перемога на етапі Кубка світу і ще п'ять подіумів КМ.

У Нагано-98 був прапороносцем України на параді відкриття. Однак вище 27 місця в особистих гонках за три попередні Олімпіади не піднімалося. А ось у Ванкувері - нижче 27-го не опускався: спринт - № 5, персьют - № 26, індивід. - № 27, мас-старт - № 26.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Андрій Дериземля, біатлон

Андрій Дериземля: "Почувши нашу зарплату, європейці запитують:" Це - в день? "

Останні новини

Паралімпійські ігри. Медалі

Вибір редактора

Костюк - про перемогу Динамо над Олександрією