А чому вони не отримали "Золотий м’яч"?

"Золотий м’яч" 2010 року не просто вручили Лео Мессі – його не отримав Хаві. А цей гравець вже точно заслужив на нього і не факт, що ще колись матиме таку нагоду його отримати. Проте Хаві такий не один – було багато футболістів, які так і не тримала в руках "Золотого м’яча" і були змушені задовольнятися "срібними" та "бронзовими" нагородами.

10.Олівер Кан (1969 р.н., Німеччина, воротар)

Двічі бронзовий
За успіхами "Баварії" початку 2000-х рр. неважко розгледіти широку спину Оллі. Легендарний голкіпер вдало відіграв і за бундестім: збірна Німеччини стала на Мундіалі-2002 р. віце-чемпіоном, а сам Кан випередив Роналду в змаганні за звання кращого футболіста тих змагань. Однак для "Золотого м’яча" цього виявилося замало – він отримав лише два бронзові у 2001-2002 рр.

9.Роб Ренсенбрінк (1947 р.н., Нідерланди, нападник)

В тіні Кройфа
У збірній Нідерландів 1970-х рр. найвідомішим футболістом був безумовно Йохан Кройф. Менш відомим, але не менш класним, був один з його партнерів з "помаранчевої збірної" - Роб Ренсенбрінк. Майже всю свою кар’єру він провів виступаючи за бельгійські клуби, а в збірній двічі доходив до фіналу Чемпіонатів Світу (1974 і 1978 рр.) і став її лідером після завершення виступів Кройфа. Але ці успіхи дозволили йому отримати від "Франс Футбол" лише "срібло" 1976 та "бронзу" 1978 рр.

8.Бернд Шустер (1953 р.н., Німеччина, півзахисник)

В тіні конфлікту

Після Євро-1980 р. всі заговорили про нову зірку – молодого німецького футболіста Бернда Шустера. В наступні 2 роки "Блонді", як його прозвали, перейшов в "Барсу", де так само заграв на перших ролях. Мундіаль-1982 мав стати його бенефісом, але через конфлікт з лідером бундестіму Брайтнером він так і на нього не потрапив. Як і не здобув "Золотого м’яча" попри свої успішні виступи в Іспанії. В результаті – по одному "Срібному" та "Бронзовому".

7.Джиммі Джонстон (1944-2006 рр., Шотландія, правий півзахисник)

Lord of the wing
"Король флангу" - так можна перекласти прізвисько, яким його нагородили фанати "Селтіка". В "Селтіку" минули кращі роки Джиммі, з ним він став 9-разовим чемпіоном Шотландії, а у 1967 р. здобув Кубок Чемпіонів. Він визнаний кращим гравцем "Селтіка" всіх часів і був одним із найсильніших футболістів свого часу. Але трофеїв здобутих в футболці клубу з Глазго виявилося замало для “Франс Футбол” – видання вручило йому тільки "Срібний м’яч" того ж таки тріумфального 1967 року.

6.Гарі Лінекер (1960 р.н., Англія, нападник)

Джентльмен футбольного поля
Якщо б "Золотий м’яч" вручався не просто найкращому футболісту, а найкоректнішому, найтактовнішому, найакуратнішому Лінекер безумовно отримав би цю нагороду. Форвард збірної Англії був ідеалом футбольного джентльменства – за 642 матчі на клубному рівні та за збірну, він не отримав жодної жовтої картки! Але наблизитися до здобуття "Золотого м’яча" він зумів тільки у 1986 р., коли за виступи у футболці "Евертона" та на Мундіалі 1986 р. Гарі був удостоєний "Срібного м’яча". Випередив його, до речі наш співвітчизник Ігор Бєланов.

5.Денніс Бергкамп (1969 р.н., Нідерланди, нападник)

Нелетючий голландець
Найталановитішим нідерландським гравцем 1990-х – поч. 2000-х рр. безумовно був Бергкамп. Він з легкістю замінив Ван Бастена в "Аяксі",а згодом став легендою лондонського "Арсеналу". Непогано він виступав і за збірну країни тюльпанів, з якою проте зміг тільки дійти до півфіналу Євро-2000. Проте цих результатів Деннісу вистачило тільки для того, щоб отримати "Бронзовий м’яч" 1992 р. та "Срібний м’яч" 1993 р.

4.Ерік Кантона (1966 р.н., Франція, нападник)

Мушкетер із "Олд Траффорд"
Чи не найкращий футболіст в історії "МЮ", відзначався і дуже складним характером. Саме цей характер і не дав йому розкритися на рівні збірної і змусив порівняно рано – в 31 рік, завершити футбольну кар’єру. Тому успішних виступів за "червоних дияволів" виявилося достатньо лише для "Бронзового м’яча" 1995 р. Хоча потенціал Еріка був значно більшим…

3.Паоло Мальдіні (1968 р.н., Італія, захисник)

Semper fidelis
"Завжди вірний" - цей латинський вислів чи не найкраще підходить для Мальдіні, який 24 роки відіграв за італійський "Мілан". Успішні виступи за клуб і за збірну двічі робили його одним з головних претендентів на "Золотий м’яч". Проте чи то виступи на не надто ефектній позиції захисника завадили, чи то знаходилися достойніші, проте в активі Паоло лише два "Бронзові м’ячі" 1994 і 2003 рр.

2.Тьєрі Анрі (1977 р.н., Франція, нападник)

Французький "канонір"
Мабуть найкращий гравець в історії лондонського "Арсеналу" своєю грою часто змушував говорити про себе як про фаворита на здобуття "Золотого м’яча". Він чи не найчастіше у 2000-х рр. потрапляв в Топ-10 опитувань "Франс футбол". Проте єдиний футболіст, який досі виступає, із цього рейтингу, так і не зумів здобути цю нагороду. В його активі тільки "срібло" 2003 р. та "бронза" 2006 р.

1.Ференц Пушкаш (1927-2006 рр., Угорщина, нападник)

Вождь "Араньчапат"
"Золота команда" - так перекладається з угорської "Араньчапат". Так називали легендарну угорську команду 1950-х рр., в якій виблискував Пушкаш. Він був просто феноменальним бомбардиром і входить у всі списки кращих футболістів всіх часів і народів. Але після подій в Угорщині 1956 р. він емігрував, а виступи за "Реал" принесли йому тільки "срібло" 1960 р. В часи, коли Пушкаш грав в "Араньчапат" "Франс Футбол" ще не нагороджував кращих футболістів. Але немає сумнівів, якби цю нагороду заснували років на 10 років раніше, Пушкаш отримав би її не один раз.

Іван Городиський спеціально для sportanalytic.com