Сильна збірна з'явиться років через п'ять-сім

Новини — 05:40, 19 Кві 2008 — AndriyFedyshyn Переглядів: 2147

Поділитись:

Інтерв'ю з тренером хокейної збірної України Володимиром Голубовичем

До старту ЧС у першому дивізіоні залишилися лічені дні - 13 квітня наші почнуть двобоєм проти Хорватії. Далі матчі з Естонією, Литвою, господаркою турніру Японією й Угорщиною. У випадку успіху збірна України повернеться в елітний дивізіон - через рік буде брати участь у вже "повноцінному" Мундіалі. Ну а місце нижче першого буде означати ще мінімум рік простою на задворках світового хокею. Тому зараз наша збірна на чолі з новим, російським тренером Володимиром Голубовичем "вкалывает" по повній. Та й сам наставник вчиться іншим задачам і ігровим схемам, усе-таки робота в латиській першості, яку він виграв з лиєпайским "Металургсом" - зовсім інше.

- Знаєте, перенастроюватися і відпочивати часу не було - відразу після фіналу чемпіонату Латвії приїхав у Київ і почав працювати, - говорить наставник українців. - Відпочинемо вже після чемпіонату світу. Хоча, визнаю, зміна обстановки була складною - я елементарно утомився після латиського сезону. Добре, що фінал ми виграли, тому в Україну приїхав з позитивними емоціями.

- Ще перед вашим приїздом на одному з тренувань був неприємний випадок, коли між собою ледве не побились два наших гравці...

- А чому б і ні? На лід виходять справжні мужики, можуть і побитись. А як тільки ідуть з ковзанки - усе забувають.

- Ледь взявшись за збірну України, ви сказали, що в нас є дисбаланс між лініями оборони і нападу - мол, цілком класні захисники, але досить слабка атака...

- Ну не те, щоб класні... Так, така ситуація була, але тільки на першому турнірі в Угорщині. Вже у Голландії однаково добре зіграли й оборона, і напад, так що цю проблему ми усунули. Ну а перед самим стартом чемпіонату світу приїхало багато нових гравців, яких я ще не випробовував у справжньому бої. Поки вони залишають гарне враження. Утім, з головною ударною трійкою я визначився вже давно - до неї увійдуть Шахрайчук, Варламов і Касянчук.

- Однієї з проблем збірної вважають наших воротарів: Карпенко вже не той, Селиверстов нестабільний... Хто ж займе місце в "рамці"?

- Так, травмований Костя Симчук з московського "Спартака" був сильнішим в плані досвіду і психології. Але, вважаю, у нас є три рівноцінні голкіпери. Карпенко почуває себе найбільше впевнено. Що стосується воротарскої майстерності, тут є перевага у Селіверстова - у цьому сезоні він грав набагато більше, ніж Карпенко й Федоров. Хто з них буде основним воротарем - вирішимо вже перед чемпіонатом. Але я впевнений, що саме ці хлопці нас не підведуть.

- А кого ви зараз бачите лідером команди?

- Лідерами в нас будуть ті, кому і покладене - ветерани Гунько, Касянчук, Шахрайчук, Климентьев. Важливо, що Симчук, хоч і травмований, усе рівно визвався поїхати з нами в Саппоро і підтримати команду. Загалом, колектив у нас досить досвідчений - ми занадто серйозно оцінюємо цей турнір, щоб зараз йти на яке-небудь омолодження складу. І, відверто кажучи, я поки що не бачу молоді, котру можна було б включити в збірну.

- Рано чи пізно це доведеться робити. Але як, якщо молодіжні школи в останні роки практично не працювали?

- Так я про це кажу у кожному виступі - якщо сьогодні в Україні не створити хоча б тридцять льодових ковзанок і не відкрити двох десятків дитячих шкіл, то через п'ять років збірної просто не буде. Зараз з'явилися зрушення з мертвої точки. Але для того, щоб з'явилася стабільна команда, що не була би статистом в елітному дивізіоні - чекати прийдеться років п'ять-сім.

- А який запас міцності в нинішньої команди? Його вистачить, щоб грати доти, поки не з'явиться нове повноцінне покоління українських хокеїстів?

- З цими гравцями ще можна спокійно працювати років п'ять. У резерві є ще два-три непоганих захисника і сім нападаючих, котрі поки не попадають у збірну. Але, мабуть, для боротьби в елітному дивізіоні вони ще не готові. В найближчі роки ми з ними будемо намагатися досягти рівня хоча б збірної Білорусі.

- Ще кілька місяців тому у збірну обіцяли приїхати наші хлопці з НХЛ - Руслан Федотенко й Олексій Понікаровський. А перед самим стартом турніру обоє злягли з травмами. Для вас це серйозна втрата?

- Не можна сказати, що сьогодні команда залежить від гравців із НХЛ. Так, допомога Руслана й Олексія була б до речі, але з нинішньою задачею ми справимося і самотужки.

- Не боїтеся проблем з акліматизацією в Японії?

- Ні. До нас підключилася наукова група з Інституту фізкультури. Вони розробили детальний план з адаптації до іншого клімату й часу, склали список медикаментів, що повинні приймати всі наші гравці. Вони ж порадили виїхати на схід за десять днів - спочатку в Хабаровськ, потім безпосередньо в Японію. Крім того, ще задовго до нашого від'їзду в Японію вилетіла організаційна група, яка простежила, щоб гравцям створили комфортні умови в готелі.

- Якщо торкнутися безпосередньо вашої кар'єри - ще не сказали свого останнього слова в російському хокеї?

- Знаєте, я вже не раз міг повернутися в Росію - у мене там родина, друзі. Але підписавши контракт, ти відрубуєш собі шляхи для відходу. Зараз пропозиції з Росії є, але по більшій частині вони мені просто нецікаві. Я вже досить доросла людина - не збираюся розмінюватися на дріб'язки і їхати кудись, щоб вирішувати питання потрапляння команди в десятку. Щоб реалізувати себе, потрібні більш серйозні задачі.

Газета по-київски

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Сильна збірна з'явиться років через п'ять-сім

Останні новини

Паралімпійські ігри. Медалі

Вибір редактора

Зінченко пролив світло на конфлікт з Ребровим