Олексій Печеров: "Я не випендрююсь і мене не "виховують"

Новини — 12:13, 21 Кві 2008 — AndriyFedyshyn Переглядів: 2614

Поділитись:

Олексій Печеров:

В останньому матчі регулярного сезону НБА наш новачок "Вашингтона" зробив свій перший заокеанський дабл-дабл. Сподіваємося, незабаром він зможе пишатися не тільки данками через "зірок", але й сам стане "зіркою" НБА.

- Минув твій перший регулярний чемпіонат НБА. Уже освоївся за океаном?

- Загалом, так, адже пройшло дев'ять місяців відтоді, як я прилетів до Америки. Уже роззнайомився - і з усіма в команді, і не тільки.

- Чи задоволений ти своїм ігровим часом?

- Мені хотілося, щоб цей сезон пройшов дещо інакше. Розраховував грати хвилин по 10-15, до цього все йшло. Але травма, отримана за день до початку чемпіонату, усе перевернула з ніг на голову. Я пропустив три місяці. І влитися заново в колектив було дуже складно. Усі взаємодії були вже налагоджені, а в команди - понад сто комбінацій! Щоб їх запам'ятати, потрібен час. Та й непевність, обережність після травми була, перший місяць підсвідомо намагався берегти ногу... Зараз реально дивлюся на речі. Намагаюся по максимуму використати відведені мені хвилини, проявляти себе. Загалом, готуюся вже до наступного сезону.

- В останній місяць ти не надто регулярно з'являвся на майданчику. Чому?

- З лютого до початку квітня наш тренер Едді Джордан давав мені грати, усе було чудово. А зараз сезон вступає у вирішальну фазу, важливі ігри, тому тренер більше довіряє досвідченим і перевіреним бійцям.

- Коли тренер тебе випускає, що вимагає?

- Він знає, що я можу забивати, особливо, вільні кидки. Тому коли я виходжу, намагається грати комбінацію під мене, виводити на кидок. Ще повинен намагатися в захисті, правильно страхувати. Плюс підбирання, агресія, щоб команда не здавала, коли сидять лідери, а навіть, навпаки, видавала гарний відрізок.

- Ти центровий, а кидаєш триочкових майже стільки ж, скільки й середніх кидків. Під кільце особливо не пускають?

- Просто такі ігрові схеми. Я намагаюся грати широко, коли хтось іде в прохід, його страхують двоє, а я відтягуюся, залишаюся один і можу після скидки виконати вільний кидок. Хоча після травми дійсно деякий острах був, я не йшов у контакт, як раніше. Зараз це потроху проходить... Взагалі, у НБА, звичайно, усі потужні й атлетичні, але якщо ти більше за всіх хочеш підібрати м'яч, ти його підбереш.

- У тебе змінилося сприйняття НБА після того, як ти став її частиною?

- Я дуже радий, що потрапив сюди. Тепер хочу реалізувати свої амбіції. А сприйняття... Тут дійсно дуже багато класних гравців. Кобі Брайанта, наприклад, просто неможливо зупинити. У нього стільки обманних рухів, він може забити з будь-якої позиції. Він нам у Вашингтоні тільки за першу половину забив 35 очок, хоча його тримали найкращі захисники. Те ж саме - Леброн Джеймс... До речі дехто вважає, що НБА - це тільки шоу, тут грають без захисту. Отож наші тренери в день гри збираються в 6 ранку й розбирають комбінації суперника - готують проти них захист!

- Можеш похвастати, що забив зверху через когось чи комусь блок поставив?

- Ну, якось через Владіміра Радмановича забив (форвард "Лейкерс", 208 см - Авт.). Але я на цьому не зациклююсь, такі моменти швидко забуваються. Тут - конвеєр, учора одна гра, сьогодні вже інша.

- Якщо в тебе щось не виходить, тренер лає?

- Ні, я почуваю, що до мене він ставиться добре. Він твердий, але при цьому спокійний, знає, коли підвищити голос, коли посміятися. Ще в нас є п'ять асистентів, з ними теж приємно працювати. Дзвоню комусь із них, і він приїжджає в зал попрацювати зі мною індивідуально.

- А існує в "Вашингтоні" система штрафів?

- Звичайно, список дуже великий. Але мене, тьфу-тьфу, ще жодного разу не штрафували. Тому не можу сказати точно, скільки потрібно викласти, наприклад, за запізнення. Думаю, не менше тисячі доларів. Ще це залежить від того, скільки разів ти спізнюєшся: за кожне наступне штраф збільшується. Так само й з технічними фолами. За перший у сезоні ти заплатиш близько 500 доларів, потім усе більше й більше, а за п'ятнадцятий тебе ще й дискваліфікують. От Кобі Брайант недавно виклав щось близько двадцяти чи тридцяти тисяч за свої технічні фоли. Мені, сподіваюся, це не грозить!

- Намагаєшся поводитися чемно?

- Новачки повинні раніше за всіх приходити в зал, пізніше всіх іти. Я на тренування приїжджаю за півтори годин до початку, переодягаюся, прямо в залі ми снідаємо. Так-так, нам сервірують столи у спеціальній кімнаті... Після тренування теж залишаюся ще попрацювати. А на гру так і зовсім приїжджаю за три години.

- До речі, про ритуали для новачків НБА у нас мало не легенди ходять...

- Подібні звичаї залежать від команди. Нам у "Вашингтоні" легше. Хоча б тому, що нас троє новачків - я, Домінік Макгуайр і Нік Янг. Якщо що й потрібно робити, то це розподіляється на трьох.

- А що потрібно?

- Мене іноді просять подати рушник або піднести сумку. Я до цьому спокійно ставлюся, не випендрююсь. А от Янг на прохання і жарти досвідчених гравців постійно огризається. За це йому дістається ще більше. Особливо Гілберт Аренас його "виховував". Янга й о дванадцятій ночі відправляли за їжею до "Макдональдса", і до басейна із холодною водою не раз кидали... Ветерани розповідають, що, коли вони приходили до ліги, їх "посвячували" набагато крутіше. Той же Аренас, Джеймісон, Батлер говорять, що їм доводилося постійно за їжею бігати й мало не шнурки зав'язувати!

- У місті тебе взнають?

- Так, баскетбол тут дуже популярний. Усі знають, що я граю за "Візардз", на вулицях зупиняють, просять автограф або сфотографуватися. Особливо, у районі залу, де ми граємо. Варто там з'явитися, як усі починають здороватися, тиснути руку, бажати удачі.

- Як тебе називають у команді?

- "Печ". Так мене ще в "Києві" називали іноземні гравці й тренери. Іноді у "Візардз" мене кличуть "Олексій", причому з наголосом на другому складі, - але так для американців довше і складніше.

- Коли отримав травму, до тебе до Вашингтона приїхала мама. Вона досі живе з тобою?

- Ні, вони приїжджали з батьком на півтора місяці й виїхали наприкінці грудня. Дуже підтримали мене, адже спочатку я взагалі ходити не міг, потім на милицях мучався...

- Як зараз облаштований побут?

- Живу в орендованій квартирі. Це коштує дорожче, ніж у Києві. Сам не готую, для мене це проблематично. Ходжу в різні ресторани. Трохи скучаю за нашою їжею, у Вашингтоні - усього один російський ресторан, навіть дивно.

- Американські газети пишуть, що ти дружиш із НХЛівцем Овечкіним з "Вашингтон Кепіталз"...

- Так, хоча добре дружити складно - у нас один ігровий зал, і коли ми граємо вдома - вони на виїзді, і навпаки. Бачимося не часто. Взагалі в "Кепіталс" грає четверо росіян - ще Федоров, Сьомін і Козлов.

- У січні новий контракт Овечкіна на $125 мільйонів відзначали?

- Ні, але я радий за Олександра, він дуже гарний гравець, лідер команди, став кращим бомбардиром регулярного чемпіонату. Молодець!

- А що ти собі купив на першу зарплату НБА?

- Нічого особливого. Крім квартири орендував автомобіль - Infiniti QX56. Великий просторий джип, що доволі важливо з моїм зростом. Керувати дуже зручно.

- З Кирилом Фесенком з "Юти" підтримуєш стосунки?

- Так, зідзвонюємось, недавно поспілкувалися на грі. Звичайно, нелегко, коли тебе то відправляють до D-League, то повертають назад. Ти укладаєш контракт із клубом НБА, приїжджаєш сповненим оптимізму, а тут втручається маса різних факторів, які від тебе не залежать. Ти начебто б готовий гравець, але... Що сказати, потрібно працювати й чекати на шанс. Не можна радіти тому, що ти на контракті в НБА й опускати руки, якщо щось не вдається.

- Останнє запитання. Чи чекати тебе в збірній?

- Я хочу грати за збірну України. Уже спілкувався з новим тренером Валентином Мельничуком, Геннадій Защук дзвонив. Я їм пообіцяв, що приїду, але точно не знаю коли. Цим літом я знову поїду в літню лігу НБА, вона буде проходити в липні. Ймовірно, приєднаюся до національної команди в середині серпня.

Харків-Київ-Париж-Київ-Вашингтон

Професійно займатися баскетболом почав у Харкові, де грав за "Політехнік" у вищій лізі. У сезоні 2004/05 перебрався до БК "Київ". Майже весь сезон 2005/06 провів у паризькому "Расінгу", куди за рішенням тренера "вовків" Ренато Паскуалі був відданий в оренду - одержувати ігрову практику й набиратися досвіду. У Франції Печеров набирав у середньому за гру 11,5 очка й робив 6,3 підбирання. Улітку 2006 року був задрафтований клубом НБА "Вашингтон Візардз" під 18-м номером. Після цього відіграв сезон за "Київ" і в 2007 року підписав контракт із "Вашингтогом" на два роки й суму $2,7 млн. Зарплата Олексія за дебютний сезон становить $1 345 800. У регулярному чемпіонаті НБА-2007/08 Печеров зіграв 34 гри (жодної в "старті"): у середньому 8,3 хвилини, 3,4 очка, 1,6 підбирання, з гри 36% (27/65), триочкові 26% (17/60), штрафні 66% (20/31).

Сегодня

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Олексій Печеров: "Я не випендрююсь і мене не "виховують"

Останні новини

Паралімпійські ігри. Медалі

Вибір редактора

Мічел: Циганков провів чудову гру