«Barcelona Generation»: майбутні тренери «Динамо»

     Після невиходу «Динамо» в груповий турнір Ліги Чемпіонів, крісло головного тренера  під Валерієм Газзаєвим , яке вже  й до того хиталося, уже затріщало. І хоч Ігор Суркіс і заявив, що Газзаєв допрацює ще два сезони до закінчення свого контракту, але очевидно, що в разі осічки в Лізі Європи в групі з такими «грандами» як БАТЕ і «Шериф» або невдалих виступів на внутрішній арені, контракт може бути розірваний значно раніше. І вже постає логічне запитання – а хто ж може очолити киян після Газзаєва?

Період імені Сьоміна-Газзаєва унікальний – вони стали першими, за довгий період, спеціалістами, які до того як очолити «Динамо» (Київ), не мали до команди ніякого відношення ні як гравці, ні як тренери. Що тут говорити – до 2008 р., коли в клуб прийшов Юрій Сьомін, за попередніх 35 років були лише два такі випадки і то не дуже тривалі. В 1983 р. команду рік очолював Юрій Морозов – легенда «Зеніту», а в сезоні 1995/1996 р. команду до чемпіонства привів Микола Павлов.

     Відмову від практики підбору на пост головного тренера колишніх «динамівців», вихованців Лобановського спричинила серія невдач Михайличенка, Сабо, Буряка, Дем’яненка, проте не факт, що до неї згодом не повернуться. А «динамівських» кадрів для цього вистачає голову. Насамперед, ще є кілька екс-динамівців – гравців команди 1980-х рр., які ще не спробували себе в цій ролі (Блохін, Яковенко, Заваров і т.п.). Проте вже підростає нове покоління фахівців, які потенційно можуть очолити «Динамо» - якщо не  найближчим часом, то в майбутньому точно. Вони теж пройшли школу Лобановського і відчули смак успіхів наприкінці 1990-х рр. у Лізі Чемпіонів. І дехто з них вже ступив на тренерський шлях і добився на ньому певних успіхів. Це ті, хто колись переміг один з найсильніших клубів світу - каталонську «Барселону». Barcelona Generation.

     5 листопада 1997 р. на поле «Ноу  Камп» вийшли господарі – «Барселона»  і київське «Динамо». Цей легендарний  матч завершився з рахунком 0-4 на користь гостей. Але в майбутньому  цей матч може стати знаковим – цілком може виявитися, що за «Динамо» грав не один майбутній головний тренер команди. Склад «Динамо» в тому матчі був наступним:

     "Динамо": Шовковський, Лужний (Волосянко, 59), Головко, Ващук, Дмитрулін, Хацкевич, Гусін (Михайленко, 60), Калитвинцев (Максимов, 46), Косовський, Шевченко , Ребров.

«Хочу, щоб Шевченко очолив «Динамо», - це слова  не рядового вболівальника – це сказав президент клубу Ігор Суркіс. А минулого літа, переконуючи Шеву перейти в «Динамо», за його словами, він сказав, що дасть йому можливість очолити команду після Газзаєва. Наразі герой барселонської епопеї Андрій небезуспішно продовжує грати в футбол, але зі складу, який того листопадового вечора вийшов на поле «Ноу Камп» вже є не один гідний кандидат.

      З цих гравців, крім Шевченка, лише двоє продовжують кар’єру в якості футболістів: Шовковський і Ващук. Віталій Косовський став селекціонером «Динамо», а його партнер по лівому флангу – Юрій Дмитрулін наразі не задіяний в футбольних справах. Решта – дев’ятеро гравців (до них можна додати і Валентина Белькевича, який перебував на лаві запасних) вже розпочали, з різним успіхом і на різних рівнях свої тренерські кар’єри. Кар’єри, які рано чи пізно можуть привести на тренерський місток київського «Динамо». Своєрідний Топ-10 «динамівських» тренерів для «Динамо». Кожен з цих гравців мав досвід виступів під орудою великих тренерів, але шанси очолити найтитулованіший клуб країни у них різні. Проте все ж – ніхто не знає як воно складеться.

      Наразі  найменше  об’єктивно шансів має  Миколи Волосянко, найменш відомий футболіст того складу «Динамо». В тому київському «Динамо», будучи дублером Лужного, він виступав переважно за «Динамо-2», але все ж відмітився в обох дуелях з «Барсою». Тренерську кар’єру він розпочав помічником Степана Матвіїва у кількох вищолігових клубах, а зараз очолює одну з дублюючих команд київського «Арсеналу», яка виступає в чемпіонаті Київської області.

     Не  надто вищими, наразі, є шанси  півзахисників Дмитра Михайленка і Валентина Белькевича. Зараз вони працюють тренерами дублів «Дніпра» і «Динамо» відповідно. Перед ними ще великий шматок роботи, в тому числі і в якості головних тренерів, і перспектива очолити «Динамо» для них ще дуже далека.

     Андрій  Гусін поки набирається досвіду  допомагаючи Гаджі Гаджієву в  російському «Анжи». Але знаючи характер цього гравця однозначно, що настане момент коли він спробує себе на самостійній роботі, і з часом можливо таки стане на тренерський місток київського «Динамо».

     Захисник  Олександр Головко ще з 2006 р. є  тренером юніорської збірної України, хоча, на відміну від Калитвинцева, поки його команда нічого не вигравала. В його збірній завжди багато вихованців київського «Динамо» і цілком можливо з часом він тренуватиме їх і на клубному рівні.

Білорус Олександр Хацкевич вже був головним тренером «Динамо» - щоправда мінського. Після цього він тренував «Вітебськ», а зараз є асистентом Юрія Калитвинцева в збірній України (про нього – далі). І можливо Хацкевич стане тренером «Динамо» саме як його помічник, але ж є чимало прикладів, коли колишні асистенти заміняли з часом головних тренерів, і не виключено, що це саме той випадок.

     Його  колегою по штабу збірної нещодавно  став тренер «Динамо-2» і один із найзірковіших футболістів того складу «Динамо» Сергій Ребров. Він  вже рік працює тренером в структурі «Динамо» і новий виклик став, свого роду, відзнакою його тренерських талантів. А те, що він однозначно є легендою киян лише додає йому козирів у заочному рейтингу потенційних головних тренерів клубу.

     Останніми йдуть три гравці, які вже зараз можуть претендувати на цю посаду. Власне Олег Лужний вже її обіймав – восени 2007 р. в ранзі виконуючого обов’язків. Він запам’ятався перемогою над донецьким «Шахтарем» і дебютом Артема Кравця, але переконати керівництво клубу довірити йому команду на постійній основі так і не зумів – всі добре пам’ятають те київське «Динамо» 2005-2007 рр. і його гру. Тоді вибір впав на Юрія Сьоміна, але зараз однозначно, що в разі відставки Газзаєва, його прізвище, як кандидата на цей пост, буде  звучати в числі перших.

     Класний гравець Юрій Максимов має всі шанси стати класним тренером. Виступи під орудою таких метрів як Валерій Лобановський, Фелікс Магат і Томмі Шааф (тренували його у «Вердері») безумовно дали багато цьому спеціалісту. Поки що, він спеціалізується на роботі з командами, що борються за виживання: «Оболонню», «Кривбасом», але невдовзі  ймовірно спробує себе на більш високому рівні. Вже зовсім скоро він може очолити дніпропетровське «Дніпро», а в разі успіхів з дніпропетровцями – і київське «Динамо».

     І нарешті Юрій Калитвинцев. Нинішній в.о. головного тренера збірної України, має досвід і клубної роботи, правда не надто ґрунтовний – свого часу, очолюючи «Закарпаття» він зумів вивести його у вищу лігу, проте не втримав там, а згодом два сезони тренував «Динамо-2». Головний його успіх і рекомендація як тренера – перемога на юнацькому Євро-2009. Безумовно, те, що він очолив збірну додає йому козирів, проте спочатку він має закріпитися там на постійній основі. А для цього потрібні успішні виступи головної команди країни.

     Звичайно, ще зараз важко уявити когось з  них на посту головного тренера  «Динамо». Але Лобановський і Сабо свого часу виступали разом за цю команду, як і Буряк, Дем’яненко, Михайличенко. Тому сьогодні може й  важко уявити вчорашніх кумирів  України в цій ролі, але завтра це буде реальністю. І ймовірно саме вони повернуть великі перемоги в Київ – зрештою, свого часу вони поставили на коліна саму «Барселону».

Іван Городиський, спеціально для sportanalytic.com