Як це було? Згадуємо фінали Євро 1992-2004

Євро-1992. Данія – Німеччина – 2:0. Прийшов, побачив, переміг

Євро 1992 року назавжди залишиться в серцях уболівальників збірної Данії, адже на ньому команда-попелюшка, що потрапила на турнір буквально з курорту замість збірної Югославії, на одному диханні пройшла всю дистанцію і у фіналі зіткнулася з німецькою машиною. Збірна Німеччини на тому чемпіонаті виглядала не так здорово, як на мундіалі двома роками раніше, проте всім відомо, які небезпечні німці в будь-якому своєму стані. Відверто кажучи, боротьби у фінальному матчі не вийшло. Данцям вдався швидкий гол: Йон Йєнсен, що не виблискував до фінальної гри, проявив себе у всій красі, розмочивши ворота Бодо Ілгнера. Данці довгий час володіли м'ячем, а втомлені після виснажливої зустрічі з шведами німці виглядали виснаженими. Хеслер і Ефенберг не могли поділити сфери впливу в середині поля, а із зоряною парою форвардів Рідле-Клінсман без зусиль справлялися чіпкі гравці оборони данської команди. Час йшов, а відігратися чемпіонам світу все не вдавалося. До всіх інших проблем бундестіму додалася незрівнянна гра Петера Шмейхеля. Знесилені німці в кінцівці гри пропустили і другий м'яч – фантастичний удар вийшов Кіма Вільфорта. Такого несподіваного чемпіона до того часу в історії європейських першостей ще не було!..

Євро-1996. Німеччина – Чехія – 2:1. Третій – не останній?..

У фінальній частині чемпіонату Європи 1996 року вперше грали 16 команд. Так вже вийшло, що у фінал потрапили збірні, що разом грали в одній групі. Німеччина обидва рази здолала чеську команду, але кожного разу стикалася з серйозними труднощами. Фінальна гра довгий час йшла за чеським сценарієм. Той чемпіонат відкрив цілу «купу» талановитих футболістів з Чехії – це і Недвед, і Бергер, і Поборскі, і Шміцер. У дебюті другого тайму Поборскі залишив за спиною захист збірної Німеччини, втік до воріт і заробив пенальті. Бергер відкрив рахунок, тим самим наблизивши свою команду до другого європейського чемпіонства в історії. Але тут Берті Фогтс зробив абсолютно несподівану заміну. Замість плеймейкера Мехмета Шоля на полі з'явився високий і досі не дуже відомий форвард Олівер Бірхоф. Спершу йому вдалося зрівняти рахунок, добре пробивши з-за меж штрафного, ну а в додатковий час його удар і помилка Петера Коуби стали золотими для німців. Так вони втретє стали чемпіонами Європи.

Євро-2000. Франція – Італія – 2:1. Золотий дубль Франції

Фінальна гра в Роттердамі увійде до історії як одна з «найвалідольніших» за всю історію Євро. Блискуча Франція зі своїм зоряним складом і новим тренером Роже Лемером проти Італії Діно Дзоффа. Весь чемпіонат "Скуадра адзура" показувала свій улюблений захисний футбол, блискучу гру демонстрував на лінії воріт Франческо Тольдо. Але у фіналі італійці трохи відійшли від традицій і зіграли в досить відкритий футбол. Французам практично нічого не вдавалося всі 90 хвилин основного часу. Один італійський укол слідував за іншим, і, нарешті, після класного прострілу Песотто, Марко Дельвеккіо переправив м'яч у ворота Бартеза. Після цього Алессандро дель П’єро як мінімум двічі міг подвоїти результат, але не вийшло. Коли резервний арбітр показав, що до основного часу додано чотири хвилини, Діно Дзофф буквально збісився. Він як відчував, що може статися непоправне. Так і вийшло: людина-заміна Сільвен Вільтор під кінець цієї горезвісної четвертої доданої хвилини пробив-таки Тольдо і перевів гру в овертайм. Оправитися від такого удару італійці не змогли. І на 103-ій хвилині Давід Трезеге після передачі Робера Піреса загнав м'яч під перекладину. Раптова смерть Італії вознесла Францію на європейський трон вдруге в історії галлів.

Євро-2004. Португалія – Греція – 0:1. Перемога анти футболу

У фінал Євро в Португалії змогли пробитися господарі і сенсація всього чемпіонату збірна Греції. І знов, як і в 1996 році, у вирішальному матчі зіграли команди, що зустрічалися ледве раніше в одній групі на попередньому етапі. Тоді греки досить несподівано перемогли 2:1. Вся Португалія жадала реваншу, але сталося диво. Отто Рехагель зміг довести механізм роботи своєї збірної до ідеалу. Відмінно відіграла і лінія оборони, і півзахист, і, звичайно ж, голкіпер Нікополідіс. Також слід зазначити реалізацію стандартів, якою прославилася Греція на Євро-2004. Саме така тактика спрацювала і у фіналі. Португалія, хоч і володіла м'ячем майже дві третини матчу, але безлічі моментів не створила. Незрівнянно виглядав Троянос Деллос, що зупиняв практично всі португальські випади. Не допоміг піренейцам і вихід з перших хвилин зовсім тоді ще молодої зірки Кріштіану Роналду, якого також зв'язали по руках і ногах. А греки, як завжди, виловили рибку в каламутній воді. Подача з флангу, удар Харістеаса – справжня класика Євро-2004. До кінця гри португальці так і не змогли знайти ключі до воріт Нікополідіса, і грецька команда ощасливила всю Елладу на довгих чотири роки!

championat.ru