Хей сам собі довів, що може бути "нуднішим" за Кличків
У Манчестері чемпіон світу Девід Хей успішно захистив свій титул у суперважкій вазі за версією WBA, перемігши Одлі Харрісона.
Одлі Харрісон не менше працював язиком перед цим поєдинком заради розкрутки, ніж сам балакучий Хеймейкер. Обидвоє уродженців Лондона були впевнені, що візьмуть вгору у захоплюючому і вибуховому поєдинку…Але насправді виявилось, що протистояння Девіда із спойлером Джоні Руїзом та бій проти російського «Єті» Валуєва набагато цікавіші, ніж поєдинок із олімпійським чемпіоном 2000 року.
До середини другого раунду бою у Манчестері й узагалі немає чого описувати. Ще під час дуелі поглядів було помітно як мандражує серце Одлі, а в ринзі цього A-Focrce уже не приховував. Маючи на 20 см довший розмах рук, Херрісон навіть не збирався використовувати свою нестандартну ліворуку стійку і працювати джебом. Хей у свою чергу протягом першої 3-хвилинки не наніс жодного удару (хіба що імітація по корпусу). Перший раунд навіть розминкою назвати важко: Хей опускав ліву руку, намагаючись виманити Харрісона, а претендент на такі хитрощі 30-річного чемпіона навіть не збирався зважати і просто стояв навпроти, імітуючи джеб, який просувався в просторі максимум на 10 сантиметрів. От з таким «видовищним» раундом в пасиві боксери і відправились в свої кути.
Другий раунд у порівнянні із першим був надцікавим. Хей, який із часів бою проти Руїса став набагато обережнішим, все таки зважився на атаку, але вона завершилась нічим, точніше притиснутим Одлі коло канатів. Споглядання Хея та Харрісона один на одного набридло навіть рефері, який призупинив бій, вимагаючи від боксерів більш активних дій – тобто, хоча б раз на 10 секунд імітувати удари. Але зауваження судді у ринзі не вплинуло на боксерів і все чим запам'ятався другий раунд це легким джебом у виконанні Одлі.
Третя трихвилинка була найцікавішою і останньою у поєдинку. Хею все таки вдалось виманити наляканого Одлі своєю опущеною лівою рукою і коли Харрісон запустив свій кулак в напрямку підборіддя Хея, Девід відразу контр-атакував правою і ринувся вперед. A-Focrce намагався погасити запал чемпіона клінчем, але з цього нічого не вийшло і після затяжної атаки Хея та стовбичення коло канатів претендента, Одлі опинився в нокдауні. Як досвідчений боксер Харрісон використав перерву під час якої рефері вів лік і оговтавшись більше від шоку, ніж від потрясіння, вставив капу і чекав на спокійне русло, яке текло до останньої атаки Хеймейкера. Але не встиг Харрісон підняти кулаки, як із іншого кута рингу на нього налетів Хей і почав своє бомбардування. Рефері довелось зупинити поєдинок.
Таким чином, Хей здобув четверту перемогу поспіль у супертяжах і вдруге відстояв пояс WBA. Після поєдинку Хей пообіцяв, що у 2011 році відбудеться бій із Кличками, скоріш за все із Володимиром, і він так само розбереться із українцем як зробив із Одлі. Якщо дивитись на поєдинок проти Кличка через призму бою із Харрісоном, то на 22 кг важчий за Хея Одлі виявився дуже поганим спаринг-партнером для Хеймейкера перед поєдинком із Володимиром. Харрісон просто відстояв два з половиною раунди як тренувальний мішок із якого ростуть руки, розмахом у 218 сантиметрів. Щодо Хея, то відразу помітно, що проти набагато більших за себе суперників він б'ється дуже обережно і на такий мордобій як із Руїзом Хей не піде, та й куди йти – у такому випадку Клички знесуть голову.