Фінал Кубка України між київським "Динамо" та "Шахтарем" став справжньою битвою

Блоги та авторські матеріали — 04:41, 08 Тра 2008 — Андрій Петренко Переглядів: 2054

Поділитись:

Фінал Кубка України між київським "Динамо" та "Шахтарем" став справжньою битвою, в прямому і переносному сенсі цього слова. П`ять червоних карток, постійна психологічна напруга і бий-втікай у виконанні Бангура та погоні Єзерського - все це було на футбольному полі під час фіналу у Харкові.

І якщо, можливо, насолоди від самої гри уболівальники від цього матчу так і не отримали, але те, що цей поєдинок увійде в історію проведення фіналів Кубка України - це факт.

Як факт можна назвати і те, що харківський стадіон "Металіст" виявився не готовим для проведення поєдинку такого рангу. Поле стадіону хоча і мало зовні респектабельний вид, але за словами футболістів, нагадувало бетонний майданчик, на якому краще кататися на роликах, ніж ковзатися по траві в буцах.

Сектори стадіону "Металіст" лише місцями підкрасили, а все інше залишилося як і раніше. Підтрибунні приміщення нагадували Київ після 1943 року. Єдине, що в Харкові спрацювало на всі 100%, так це місцева міліція, через кордони якої не можливе було пронести не лише фаєр, але й навіть ключ від квартири, якщо він чимось нагадує предмет, що можна жбурнути на футбольне поле. Заповнюваність стадіону "Металіст", це взагалі окрема тема.

Не привези "Шахтар" у Харків свої 15 тисяч підтримки, а "Динамо" свої 5 000, то було б майже пусто. Цінова політика ФФУ знову спрацювала проти футболу. У дощ перед грою продавали найдешевші перепустки ціною в 70 гривень, що для пересічного харківського любителя футболу аж ніяк не дешево. Сама ж гра на стадіоні "Металіст" видалася сумбурною, але це здебільшого стосується "Динамо".

Навіть коли в грі киян була помітна відсутність будь-якої задумки, то Сьоміну ніким було підсилювати команду. Вийшов на заміну Мілевський, Нінкович, але це не ті гравці, яких можна протиставити "калібру" того ж Срни, Фернадіньо, Раца чи Ілсіньо. "Шахтар" виявився більш підготовленим до затяжної битви, а "Динамо" вичерпало свій потенціал ще до гри.

Так, були моменти в Бангура, Кравця, але вони їх не реалізували. "Шахтар" же вичавив навіть більше з того, що в нього було. Гол Гладкого - це класика пасу від Ілсіньо, а постріл Гая - це вже нокаут для "Динамо", до якого виявилися не готові ні захисники, ні Шовковський.

П`ять червоних карток у цій зустрічі, це все напруга в матчі, і майже всі вони по ділу. Єдине, що незрозуміло, так це за що вилучив арбітр Гладкого наприкінці матчу за друге попередження. Якщо він вирішив, що Гладкий симулював, то ні, Кадуррі порушував на ньому правила.

У всьому іншому одесит Швецов відсудив не гірше, а можливо й краще іноземців. За фол Брандау на Корреа, який навмисно заїхав в ногу своєму співвітчизнику, форвард "Шахтаря" заслужив "червоне світло" і більш того повинен пропустити як мінімум три гри, але це вже за ПФЛ.

Спровокованим вийшло вилучення для Єзерського, якого зачепив Бангура рукою в підборіддя, а потім втікав від захисника "гірників" по всьому полю. У результаті обидва отримали по картці червоного кольору. Надалі Єзерський продовжив погоню за гвінейцем у підтрибунному приміщенні на шляху в роздягальню, але Бангура гарно бігає і вдало маскується і на своє щастя, непоміченим для "гірника" пробрався у роздягальню "Динамо"...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Фінал Кубка України між київським "Динамо" та "Шахтарем" став справжньою битвою

Останні новини

Вибір редактора

Ліверпуль націлився на таланта Динамо