Двоє в одну річку. Чому тандем Лужний-Маркевич у збірній - це шлях у "вчора"

Блоги та авторські матеріали — 11:17, 14 Кві 2026 — kendu19 Переглядів: 1123

Поділитись:

Схоже, ера Реброва в збірній добігає кінця і синьо-жовті отримають нового наставника. Повідомляє сайт Sportanalytic.com.

Вчора журналіст Ігор Циганик підірвав пасхальний інфопростір гучним інсайдом: Сергій Ребров таки піде зі збірної, а на його місце готують "рятувальну бригаду" з Галичини. Схема виглядає десь так: спершу прийде залізний капітан "Динамо" Олег Лужний як "кризовий менеджер", потім - легендарний коуч "Карпат", "Металіста" та "Дніпра" Мирон Маркевич стане "головнокомандуючим".

Було б чудово, якби це спрацювало, але є сумніви. Скидається на те, що лейтмотивом плану босів УАФ є мантра "Маркевич прийде - порядок наведе". Можливо, там розраховують, що Олег Романович спершу натовче з розніжених гравців "відбивних" по-львівськи та гарненько просмажить їх на пательні, а вже потім "шеф-кухар" подасть цих "пропрацьованих" як головну страву під соусом красивого футболу. Втім, питання лише одне: чи "виживуть" гравці після такої "кухні"? На жаль чи на щастя, наше життя - не кліп Ірини Федишин, де сценарій та фінал завжди ідеальні. Футбольні реалії набагато складніші й не мають чарівних рішень.

Давайте відверто: Лужний не мав самостійної тренерської практики з часів "Таврії" 2013 року. Це навіть не минуле, а якесь позаминуле життя. Маркевич - легенда та гроссмейстер нашого футболу, але він вже де-юре на пенсії. Сумний кейс Мірчі Луческу в збірній Румунії показав: досвід - це круто, але біологічний годинник та час не обдуриш. Справа тут не в ейджизмі. Здоров’я та спокій важать більше, ніж будь-яка посада. Поза сумнівом, якщо нічого не вийде, то українські любителі футболу завжди знайдуть винного та влаштують йому перманентний "помийний понеділок". Прихід Реброва теж зустрічали з ейфорійним оптимізмом. Ми вже це проходили.

Ще момент. Як казав Леонід Буряк: "Тепер у футбол навчилися грати всі". Сьогодні мало вийти та сказати: "Хлопці, грайте". Чоловічі розмови в роздягальнях також не спрацюють, це всього лише архаїчний рудимент совіцької школи футболу, який безнадійно застряг у минулому . Якби ця методологія була настільки ефективною, то бодай один з вихованців Віталія Кварцяного виграв би "Золотий м'яч". Футбол став технологічним, математичним та надшвидким. Якщо хочете, схеми, варіанти та кібернетика теж мають місце. Не може професор інфізу піти працювати в NASA на позицію фізика-ядерника. Методи, що працювали ще навіть 5 років тому, сьогодні виглядають як дискета поруч із хмарним сховищем.

Кваліфікація Мирона Богдановича не підлягає сумнівам. Він наш атакувальний каудільйо та тактичний дуче. Він той, хто дарував радість та робив українців щасливішими. Такого тренера в нас не було і не буде. Втім, чи синхронізована його тренерська "школа" з сучасним футболом та умов "високого тиску"? Крім цього, всі хочуть "пабєд", всі хочуть, щоб збірна грала "красиво" та ще й у фіналі Чемпіонату світу. Проте, щоб уникнути болючих розчарувань, цілі мають бути адекватними, а не перекреслювати реальність.

Втім, проблема навіть не в прізвищах, а у системі загалом. Українському футболу необхідна фундаментальна перебудова: від першого тренера в ДЮСШ до топ-менеджменту в кабінетах УАФ. Є стійке відчуття, що навіть якщо ми запросимо Жозе Моурінью, він через місяць розводитиме руками, апелюючи до Судакова та знайде тисячу відмазок в стилі "А воно нема, не йде воно мені". Призначення "легенд" - це не крок вперед, це спроба сховатися в комфортних зонах, яких в сучасному футболі та буремному світі більше не існує. Так чи інакше, якщо Мирон Маркевич таки прийме цей виклик, то залишається лише побажати йому успіхів.

Джерело: Sportanalytic.com

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Мирон Маркевич, збірна України Олег Лужний

Двоє в одну річку. Чому тандем Лужний-Маркевич у збірній - це шлях у "вчора"

Останні новини

Відео голів

Вибір редактора

Усик: Тайсоне, я йду за тобою, мій брате. Ти – Жадібне пузо