Динамо: подвійний удар із Бельгії

Блоги та авторські матеріали — 00:30, 04 Чер 2013 — HoldenColfild Переглядів: 4323

Поділитись:

Пані та панове, все ще гірше, ніж ми очікували. Протягом багатьох років ми були цілком впевнені, що київське "Динамо" – то є пізнаваний закордоном бренд, і футболістові дуже пощастило, коли він одягає футболку легендарного клубу. Що ж, будь-яка ілюзія має властивість розвіюватися, і поточне трансферне вікно має всі шанси стати переломним моментом в історії київського "Динамо". Перед тим як пояснити свою позицію, зауважу, що все ще може змінитися, от тільки сьогодні, напередодні матчу збірної України проти чорногорців, в це практично не віриться.

Ні для кого не секрет, що нинішнє київське "Динамо" потребує посилення практично на кожній позиції. Команді не вистачає захисників, півзахисників, нападників, вінгерів, з одними тільки воротарями у Олега Блохіна повний порядок. Маючи надію зміцнити захисний потенціал своєї команди, селекціонери "Динамо" звернули увагу на гру молодого (22 роки) сенегальського захисника Шейха Куяте, котрий в минулому сезоні завоював місце в основі чемпіона Бельгії "Андерлехта", при цьому ставши одним із найперспективніших молодих оборонців Європи. Єдиною перепоною для трансферу Куяте в топ-чемпіонати є відсутність у нього паспорта громадянина Євросоюзу, тоді як за рівнем гри він зміг би посилити практично будь-який середняк АПЛ. Така-от преамбула…

"Динамо" цілком резонно вирішило не гаяти часу і запропонувало "Андерлехту" доволі серйозні гроші за молодого футболіста. "Андерлехт", звісно, захотів більше, розпочалися торги, от тільки в цей момент із заявою виступив сам Куяте, який виразився дуже чітко і безальтернативно, мовляв, я ще при своєму розумі, а коли так, то в "Динамо" ви мене не побачите. Наче холодний душ на голову… Виявляється, тепер київське "Динамо", найтитулованіший клуб України, команда із багатющою історією і традиціями, якимось сенегальцем виставляється ледве не на посміховисько? Слова Куяте мали неабиякий резонанс в Україні, спричинивши бурю невдоволення як самим оратором, так і нинішнім керівництвом біло-синіх, котре і довело клуб до такого стану.

По суті, Куяте зробив правильний для себе вибір, адже маючи незаурядні природні здібності, сенегалець може вирости в дійсно зіркового центрбека, за умови співпраці з кращими тренерами світу. Перед очима стоїть приклад молодого Коло Туре, котрий так само переходив із бельгійського чемпіонату в АПЛ. З іншої сторони, вибравши Київ, Шейх швидше за все, виграв би в грошовому плані, проте стосовно його подальшого професійного росту виникає багато запитань. Зрештою, сенегальцю всього-на-всього 22 роки, а в такому віці можна сміливо вибрати журавля в небі, а не синицю в руці, навіть коли синиця і пропонує солідні гроші вже зараз.

А от інший гравець "Андерлехта", Дьємерсі Мбокані, здивував значно більше. Справа в тому, що страйкер збірної ДР Конго Мбокані – вже далеко не молодий гравець, йому скоро виповниться 28 років, і на серйозні звершення протягом наступних років він навряд чи може сподіватися. Так, інтерес до його персони існує, проте клуби, що його проявляють, здебільшого не мають адекватних грошей, щоб викупити контракт забивного конголезця. Чому ж тоді не підійшло "Динамо", яке зробило гідну пропозицію як самому Мбокані, так і його клубу – "Андерлехту"? Навіть приїхавши в Київ, і подивившись на умови, що йому запропонували в столиці України, Дьємерсі сказав тверде “ні”.

На мою думку, справа в тому, що конголезець недостатньо серйозно поставився до пропозиції київського клубу. З року в рік, достойні виконавці відмовляються переходити в "Динамо", адже вони бачать у київській команді лише чергового грошового мішка із Сходу, але аж ніяк не клуб, де можна і потрібно добиватися високих спортивних результатів. За прикладами непотрібно далеко ходити – Рафаель, Ніко Кранчар, Марко Рубен – всі вони були придбані минулого літа, щоб зміцнити команду, а насправді приїхали цинічно заробляти гроші. Саме цьому заняттю вони присвятили місяці, проведені в складі "Динамо", тоді як куди менш зіркові Аруна і Гармаш були змушені грати практично без замін.

Мбокані просто захотів стільки грошей, що навіть Суркіс, не найбідніша людина в Україні, відмовився їх йому дати – от і вся причина провалу переговорів. Ще напередодні приїзду до Києва, конголезець говорив лише про гроші, більше його нічого не цікавило. Чи ж варто тоді дивуватися із того, що Дьємерсі накивав п’ятами як тільки зрозумів, що космічних грошей в Києві він не отримає?

Отже, два гравці, два африканці, два провали. Більше того, навіть причин, які заставили футболістів "Андерлехту" припинити переговори теж дві. Перша – київське "Динамо" перестало бути впізнаваним брендом, котрий би асоціювався із успіхом на внутрішній та міжнародній арені. В чемпіонаті – команда перебивається із другого місця на третє, в єврокубках – неспроможна вийти з групи. Це головна причина, через яку в Київ не приходять молоді, амбіційні футболісти типу Шейха Куяте.

Причина друга – українські клуби, і "Динамо" насамперед, багатьма легіонерами розглядаються як можливість підзаробити грошенят, не докладаючи особливих зусиль. В цьому випадку апетити таких потенційних новачків просто зашкалюють, і клуб дуже часто змушений відмовитися від подібних трансферів. Із найсвіжішого – вже згаданий Мбокані та швед Грьонквіст, котрого кияни намагалися підписати взимку.

Отож, картина маслом, як кажуть в Одесі. Гранд радянського, а потім і українського футболу, помалу перетворюється в середняка, чиї амбіції явно не в’яжуться із можливостями. Купити достойного футболіста із серйозним послужним списком стає все важче, в принципі як і підписати талановитого юніора. А коли так, то киянам можна порадити хіба що намагатись максимально ефективно використовувати наявні ресурси і не розкидатися цінними кадрами, як це, наприклад, сталося із Рафаелем чи Бетао. А то не встигнемо і оком змигнути, як київський клуб уже і за бронзу зачепитись не зможе…

Автор - Роман Синчук

Джерело: Sportanalytic.com

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Динамо, Мбокані, Куяте, Рафаель, Кранчар, Рубен, Ігор Суркіс